Лариса Михайлівна Письменна

Л. Письменна. 1950-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 633, оп. 2, од. зб.33, арк. 4.

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 105-річниці від дня народження української письменниці Лариси Михайлівни Письменної (1914–1992), представляємо документи з її особового фонду (ф. 633), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в с. Чоповичі на Житомирщині в сім’ї фельдшера та вчительки. Дитинство майбутньої письменниці припало на голодні і тривожні часи Першої світової війни.

Закінчила семирічну школу, далі вступила до технікуму в м. Біла Церква. Під час навчання дівчина не полишала свого улюбленого заняття — написання віршів. Один із віршів молодої поетеси сподобався її товаришу і він надіслав його до журналу «Трактор» в тогочасну столицю – м. Харків. Вірш надрукували. Усвідомлюючи, що для справжньої творчості потрібні глибокі літературні знання, Лариса спробувала вступити в Інститут народної освіти в Києві, однак, на жаль, їй не пощастило. Натомість Лариса стає студенткою Київського лісотехнічного інституту.

Друга світова війна змусила Ларису виїхати у Сибір. Невдовзі тяжко захворіла сама Лариса та її маленький син. Долати недугу та душевний біль молодій вдові допомогли співробітники військкомату, які запропонували організувати садочок для дітей фронтовиків. Вона закінчила Кемеровське дошкільне педагогічне училище і вже з новою спеціальністю повернулася після війни додому в Україну. Її перше оповідання побачило світ на сторінках цього видання в 1951 р. У 1955 р. видавництво «Молодь» надрукувало першу книжку оповідань «Томка з Боготола». У цей же час молода письменниця одержала на республіканському конкурсі заохочувальну премію за повість «Скарб Вовчої криниці». У 1956 р. Лариса Письменна стала членом Спілки письменників СРСР.

Переїхавши до Києва, вона працювала завідувачкою редакції дошкільної літератури у дитячому видавництві «Веселка». Відтоді написала низку казок, оповідань та повістей для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, а також для підлітків та старшокласників. Збірка повістей та оповідань Лариси Письменної «Тисяча вікон і один журавель» була відзначена премією ім. Лесі Українки у 1984 р. До неї увійшли дві повісті: одна дала назву всій збірці, друга — «Чарівник на тонких ніжках». Крім того, у збірці вміщено п’ятнадцять оповідань-спостережень письменниці у світі живої природи.

Ларису Михайлівну нагороджено орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Твори письменниці перекладалися грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.

Померла письменниця 27 лютого 1992 року.

Документальні матеріали до Архіву-музею письменниця особисто передавала у 1981 та 1983 роках. Її особовий фонд включає в себе, переважно, творчі матеріали – рукописи та машинописи оповідань, казок, рецензій та заміток. Частину документів становлять листи від різних осіб до письменниці; деякі матеріали до біографії письменниці; образотворчі матеріали.

Документи, що стосуються діяльності та творчості письменниці зберігаються також у фондах інших діячів української культури: М. П. Стельмаха (Ф. 66); П. М. Усенка (Ф. 593); О. К. Журливої (Ф. 406); П. Г. Тичини (Ф. 464); П. Й. Колесника (Ф. 847) та багатьох інших.

Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду Л. М. Письменної (ф.633, оп. 2) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури та української культури вцілому ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів, М. Н. Мойсик