У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 210-річчя від дня народження українського письменника і драматурга Миколи Васильовича Гоголя (справжнє прізвище Яновський) (1809–1852) представляємо документи, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).
Микола Гоголь народився 1 квітня 1809 р. у с. Великі Сорочинці на Полтавщині у родині письменника, драматурга і поміщика В. П. Гоголя. Втратив батька у віці 15 років. Виховувався переважно бабусею Тетяною Семенівною, яка привила йому любов до української мовно-музичної культури.
Освіту Микола Гоголь здобував у Полтавському повітовому училищі (1818–1819 рр.) та в Ніжинській гімназії вищих наук (1821–1828 рр.). Під час навчання найбільше зацікавився усною народною творчістю і мріяв стати письменником.
У 1828 р. Микола Гоголь переїхав до Петербурга, де працював чиновником Департаменту уділів. У 1834 р. призначений ад’юнктом по кафедрі історії Санкт-Петербурзького Імператорського університету, а у 1835 р. очолив кафедру. У середині 1830-х рр. припинив педагогічну діяльність і зайнявся драматургією.
У червні 1836 р. виїхав за кордон, де з перервами прожив 10 років (у Німеччині, Швейцарії, Франції, Італії). Саме в Італії ним була завершена робота над поемою «Мертві душі».
Літературно-драматичною творчістю Микола Гоголь почав займатися рано. Зокрема, під час навчання у Ніжинській гімназії у 1820-х роках був актором і режисером-постановником вистав. У Ніжині видавав у місцевих журналах і альманахах свої перші вірші («Італія», «Дві рибки», «Новосілля» та ін.).
Микола Гоголь вважається одним з основоположників реалізму в літературі і засновником соціально-критичного («гоголівського») напряму у прозі і драмі.
Першими творами, опублікованими письменником після переїзду до Петербурга, стали поема «Ганс Кюхельгартен» (1829) і повісті «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», «Сорочинський ярмарок», «Травнева ніч» (1829) (з яких розпочався цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки»). Ці романтичні твори були насичені усною народною творчістю. У 1831 р. опубліковано уривок незавершеного історичного роману «Гетьман».
З виходом у 1835 р. збірок «Арабески» (містила науково-популярні статті з історії мистецтва, напр. «Малоросійські пісні»), «Петербурзькі повісті» («Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», «Ніс») та збірки у 2 томах «Миргород» (включала повісті «Старосвітські поміщики», «Тарас Бульба», «Вій») до Миколи Гоголя прийшла літературна слава.
Рубіжною подією в творчості Миколи Гоголя став вихід п’єси «Ревізор» (1836), написаної у жанрі соціальної комедії. Вона викликала у суспільстві фурор, оскільки з небаченою силою і прямотою висміювала тогочасні суспільні проблеми.
У 1842 р. опубліковано перший том поеми «Мертві душі» та перероблений варіант історичного роману «Тарас Бульба». Після 1848 р. Микола Гоголь посилено працював над другим томом «Мертвих душ», рукопис якого спалив незадовго до своєї смерті. Життя Миколи Гоголя обірвалося 4 березня 1852 р.
Основний масив документів, що висвітлюють життя і творчість М. В. Гоголя складають творчі матеріали (інсценізації його прозових та драматичних творів, портрети письменника, ілюстрації до творів), статті літературознавців про нього та документи на вшанування його пам’яті. У невеликій кількості представлені матеріали про письменника та його епістолярна спадщина. Також у Фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігається унікальна колекція творів М. В. Гоголя, у тому числі «Повне зібрання творів у 8 томах», видане у XIX ст.
Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України
Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік