У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 105-річниці від дня народження українського поета та перекладача Олекси Миколайовича Новицького (1914–1992), представляємо документи з його особового фонду (Ф. 1181), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Олекса Миколайович Новицький народився 20 квітня 1914 р. у с. Пії Сквирського району Київської області в селянській родині. Вірші хлопець почав писати у шкільні роки. Освіту отримав у педагогічному технікумі ім. Бориса Грінченка, який в ті часи був відділом Київського університету. Після закінчення технікуму працював вчителем у селах Гатне та Білогородка.
У 1932-1940 рр. працював у редакціях газет «Вісті» та «Київська правда», а також у часописах «Вітчизна» та «Україна». Поет був учасником Другої Світової війни. По закінченню війни він деякий час працював секретарем Павла Тичини і продовжував вести перекладацьку діяльність. Широко відомі його художні переклади творів з різних мов світу: грузинської, татарської, чуваської, албанської, англійської, грецької, іспанської, італійської, польської, китайської та багатьох інших.
Враження воєнних років лягли в основу багатьох віршів та пісень, які увійшли до збірки «Україна сонячна моя» з передмовою В. Сосюри (1966 р.).
Поезії Олекси Миколайовича друкувалися в численних альманахах, збірках та журналах. Про творчість поета писали багато діячів української культури: П. Г. Тичина, М. Т. Рильський, М. П. Бажан, П. І. Майборода та ін.
Під головуванням Олекси Миколайовича часто відбувалися засідання секції художнього перекладу у Спілці письменників, зокрема, обговорення перекладу Бориса Тена «Одиссеї» Гомера під час підготовки до друку.
Значну частину свого життя поет присвятив творчості Кобзаря, написавши низку поетичних творів: «Голос Кобзаря» (1942 р.), «Здрастуй, земле Тарасова!» (1944 р.), «Пам’ятник в Канаді» (1956 р.), «Шевченко і Олдрідж» (1957 р. ), «Сеспель перекладає „Катерину“» (1960 р.), «Слався, великий Кобзарю» (1964 р.) та ін. Олекса Новицький упорядкував двотомну антологію «Поезія грузинського народу» (1961 р., у співавт.), антологію молодої поезії «Райдужними мостами» (1968 р.), «Сонячне гроно» (1970 р.), «Голоси Азербайджану» (1981 р.) та ін. видання; виступив редактором кількох збірників перекладів.
Олекса Новицький був відомим і як поет-пісняр. Ним написано багато пісень у співавторстві з відомими українськими композиторами – К. Данькевичем, С. Козаком, С. Людкевичем, Л. Ревуцьким та ін. Поет став автором тексту пісень до кінофільмів: «Голубі дороги» (1947 р.), «Калиновий гай», «Доля Марини» (1953 р.), «Народжені бурею» (1957 р.), «Киянка», «Спадкоємці» (1960 р.), «Між добрими людьми» (1962 р.).
Помер 26 червня 1992 року в Києві.
Документальні матеріали поета до Архіву-музею передавала його невістка І. В. Новицька у 1992-1993 рр. З-поміж творчих матеріалів зберігаються: поетичні збірки, окремі вірші, сценарії, нариси, виступи поета та рецензії на його твори інших письменників. Значний масив документів відображає перекладацьку роботу – переклади прозових, драматичних та поетичних творів, які систематизовані за абеткою мов. Цікавими для вивчення є зошити з віршами, написані поетом та перекладені ним з інших мов. Окремим розділом подана епістолярна спадщина. Матеріали до біографії представлені документами службової, громадської та літературної діяльності. Образотворчі матеріали відображені індивідуальними та груповими світлинами. Цікавим є розділ, що вміщує в себе підбірку відомостей про родину Косачів.
Документи, що стосуються діяльності та творчості поета зберігаються також у фондах діячів української культури: Кауфмана Л. С. (Ф. 4); Смілянськго Л. І. (Ф. 21); Малишка А. С. (Ф. 22); Козланюка П. С.(Ф. 86); Козака Є. Т. (Ф.166); Ільченка О. Є. (Ф.197); Бажана М. П. (Ф. 535) та багатьох інших.
Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду О. М. Новицького (Ф. 1181, оп.1.) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».
Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури та української культури в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів, М. Н. Мойсик