Марія Едуардівна Донець-Тессейр

Фото М. Е. Донець-Тессейр. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 122, оп. 2, од. зб. 8, арк. 5.

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 130-річчя від дня народження української оперної співачки, педагога, Народного артиста УРСР (1969) Марії Едуардівни Донець-Тессейр (1889–1974) представляємо документи з особового фонду (ф. 122), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Марія Донець-Тессейр народилася 4 травня 1889 р. у м. Києві у родині педагога. Освіту здобувала у підготовчому класі Київської Міністерської (Ольгинської) жіночої гімназії та у Київській Фундуклеївській жіночій гімназії. Навчалась вокалу у Варшавському музичному училищі у співака О. П. Мишуги, а потім – у Віденській Академії музики і виконавської майстерності (1909–1911 рр.) та Міланській консерваторії (1912–1915 рр).

Співачка мала чудове колоратурне сопрано. Дебютувала в Італії у 1914 р. у операх Г. Доніцетті «Дон Паскуале» і «Любовний напій», а в Києві – у 1915 р. в опері П. Чайковського «Пікова дама». У 1916 р. вона продовжила виступи на сцені Київського театру опери і балету, яку полишила аж 1948 р. у зв’язку з переходом до викладацької діяльності. У 1922–1923 рр. співала у Житомирській опері, у 1923–1924 рр. – у Свердловській опері.

За роки вокальної кар’єри вона створила десятки чудових жіночих образів, найвідомішими з яких є партії Оксани («Запорожець за Дунаєм»), Джільди («Ріголетто»), Панночки («Утоплена»), Царівни Лебідь («Казка про царя Салтана»), Марильці («Тарас Бульба»), Оксани («Різдвяна ніч»), Розіни («Севільський цирульник»), Віолетти («Травіта»), Маргарити («Фауст»). Найкраще підкреслює вокальні таланти М. Е. Донець-Тессейр та її здатність до перевтілення на сцені роль у опері-трагедії Лео Деліба «Лакме», яка була у 1920-30-х рр. дуже популярна в Європі і ставилася більше 1000 разів. Співачка блискуче зіграла юну індійську жрицю Лакме та переконливо відтворила трагічну історію її кохання.

З 1935 р. працювала викладачем Київській консерваторії, з 1946 р. – доцентом, з 1953 р. – професором. Мешкала у будинку письменників Роліт. Марія Донець-Тессейр стала авторкою десятків наукових статей та методичних рекомендацій з теорії музики та питань викладання вокалу. У 1950–60-х рр. регулярно проводила відкриті уроки вокалу, семінари з питань вокального виховання, брала участь у Всесоюзних нарадах і Декадах мистецтва, де детально розповідала про свій досвід виховання ліричних і колоратурних сопрано. Виховала ціле покоління оперних співаків, серед яких М. Міщенко, Р. Колесник, Н. Куделя, В. Вотріна, Є. Мірошниченко, С. Чуйко, І. Масленікова та ін. У 1969 р. співачці було присуджене почесне звання Народної артистки УРСР.

Життя Марії Донець-Тессейр обірвалося 15 грудня 1974 р. у м. Києві. Співачка похована на Звіринецькому кладовищі.

Документи, зібрані у фонді М. Е. Донець-Тессейр, були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України нею особисто 11 серпня 1968 р. Вони охоплюють період з 1842 р. до 1989 р. Фонд налічує 2 описи на 435 од. зб. Основний масив документів складають творчі матеріали (машинописи методичних статей, нарисів з теорії музики, рецензії, відгуки, виступи на конференціях), матеріали до біографії фондоутворювача (спогади, записні книжки і нотатки за 1949–1964 рр., атестат, квитки, посвідчення, дипломи, грамоти, вітання, заповіт) та епістолярна спадщина. У невеликій кількості представлені образотворчі матеріали (індивідуальні та групові фото в житті, фото в ролях) та афіші опер за участю співачки.

Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відскановані описи особового фонду М. Е. Донець-Тессейр (Ф. 122, оп.1.)(Ф. 122, оп.2.) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

Запрошуємо дослідників і шанувальників української музики ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук,Ігор Резнік