У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 100-річчя від дня народження українського літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа Махновця Леоніда Єфремовича (1919–1993), представляємо документи з його особового фонду, що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Махновець Леонід Єфремович (літературний псевдонім Леонід Озерний) народився 31 травня 1919 р. в селі Озера (Озерна) на Київщині. Його батько працював рахівником, а мати – вчителькою початкових класів. Хлопець розпочав навчання у рідному селі, однак його довелося перервати зимою 1929 р. Батька примусово відправили у Біломорканал, а всю родину – на Північ. Згодом їм вдалося втекти до Ленінграда, а звідти – на Південь.
Завершувати шкільну освіту Леонід приїхав до Києва. Після закінчення школи хлопець стає студентом українського відділення філологічного факультету Київського університету. Навчання давалося легко, проте, деякі вчителі свідомо занижували Леоніду оцінки через його небажання вступати до комсомолу. Навчання перервала війна. Потрапивши в евакуацію, Леонід працював ремонтником на залізниці. З кінця 1943 р. і до жовтня 1945 р. перебував у діючій армії. З фронтом дійшов до Чехословаччини, був поранений.
З мобілізацією він повертається до навчання і успішно завершує його у 1947 р. З квітня по серпень того ж року працює викладачем у Ржищівському педагогічному училищі, а у вересні вступає до аспірантури Інституту літератури АН УРСР. Після її закінчення у 1950 р. був прийнятий на роботу в цьому ж закладі, проте його невдовзі було звільнено через втручання КДБ.
З жовтня 1950 р. до листопада 1955 р. працює старшим науковим співробітником, завідуючим відділом Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР. В 1951 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури 16-18 ст.». В листопаді 1955 р. Леонід Єфремович працює в Інституті літератури АН УРСР. Він став автором книг «Гумор і сатира української прози 16-18 ст.» (1964 р.) та «Григорій Сковорода. Біографія.» (1972 р.). Також досліджував давню українську літературу, творчість Кобзаря, Григорія Сковороди, Івана Франка та ін. Був співавтором багатотомного видання «Історія української літератури» (1967 р.). Також уклав бібліографічний словник «Українські письменники» (1960 р.), упорядкував кілька видань пам’яток української літератури «Давній український гумор і сатира» (1959 р.), «Українські інтермедії 17-18 ст.» (1960 р.), «Слово о полку Ігоревім» та його поетичні переспіви і переклади (1967 р.). У 1965 р. захистив докторську дисертацію на тему «Сатира і гумор української прози 16-18 ст.».
Незважаючи на те, що роботи Леоніда Махновця були відомими, а сам автор – шанованим науковцем, якого неодноразово запрошували працювати в Гарвардському університеті, він не пройшов конкурс в Інституті літератури АН УРСР і був звільнений з роботи. В 1975 р. Леоніду вдалося влаштуватися на роботу в Інституті археології АН УРСР, де він і працював до виходу на пенсію.
Понад 30 років Леонід Махновець присвятив науковій роботі. Він написав декілька сотень статей та ґрунтовних досліджень з давньої та сучасної української літератури. У 1989 р. ним був здійснений переклад з давньоруської на сучасну українську мову «Літопису руського», зробленого з тексту Іпатіївського літописного кодексу 14 ст. Науковець провів величезну роботу з уточнення хронології подій та генеалогії персонажів. Склав цінні покажчики київських князів та митрополитів як для фахівців, так і для широкого кола читачів. «Літопис руський» в українській науці по праву вважається енциклопедією Київської Русі від найдавніших часів до кінця 13 ст. За цю працю Леонід Єфремович було присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990 р.). По завершенні роботи над «Літописом руським» Л. Махновець повернувся до «Слова о полку Ігоревім». 1989 р. виходить друком видання «Про автора “Слова о полку Ігоревім”».
Автор починає працювати над новою книжкою «Ватра з глибини віків», в якій вперше здійснив переклад Києво-Печерського Патерика. Проте, слабке здоров’я не дозволило науковцю працювати в повну силу. Помер вчений 19 січня 1993 р. Похований на Байковому кладовищі поруч зі своїм товаришем М. О. Лукашем.
До архіву-музею документальні матеріали почали надходити з 1992 до 2002 рр. від самого науковця та його дружини Г. С. Соколовської. Серед творчих матеріалів – наукові дослідження про творчість І. Я. Франка та Г. С. Сковороди; праці на тему давньої української літератури; ряд статей з літературознавства; рецензії, чорновий варіант перекладу з давньоруської мови «Літопису руського» та ін. Розділ листування представлений, зокрема, листами О. Т. Гончара, М. П. Бажана, О. І. Білецького та інших осіб до фондоутворювача. Серед біографічних матеріалів знаходимо особисті документи, матеріали наукової, службової та громадської діяльності. Образотворчі матеріали відображені індивідуальними та груповими світлинами науковця. У фонді також містяться деякі документи Г. С. Соколовської, зокрема, записи щоденникового характеру, листи до неї від В. К. Малика та редакційно-видавничої ради АН УРСР та ін.
Документи, що висвітлюють життєвий та науковий шлях Махновця Л. Є. також зберігаються у фондах діячів української культури: Стеценка Л. Ф. (Ф.79); Шелюбського М. Х. (Ф.354); Косарика-Коваленка Д. М. (Ф. 513); Спілки письменників України (Ф.590); Барабаша Ю. Я. (Ф.842); Мисника П. Д. (Ф.1055) та у інших фондах.
Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду Л. Є. Махновця (Ф. 1198, оп.1.) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».
Запрошуємо дослідників і шанувальників української мови, літератури та культури вцілому ознайомитись з документами у читальному залі
Уривок вірша Махновця Л. Є. «Вінок сонетів із троянд». Рукопис. 1942 р. ЦДАМЛМ України, ф.1198, оп.1, од. зб. 46, арк. 23. 
Махновець Л. Є. Переклад вірша Г. Гейне. Рукопис. 1942 р. ЦДАМЛМ України, ф. 1198, оп.1, од. зб. 52, арк. 2. 
Фото Махновця Л. Є. Б\д. ЦДАМЛМ України, ф.1198, оп.1, од. зб. 277, арк. 19. 
Уривок підготовчих матеріалів до видання книги Махновця Л. Є. «Слово о полку Ігоревім». 1981 р. ЦДАМЛМ України, ф. 1198, оп.1, од. зб. 19, арк. 7. 
Фото Махновця Л. Є. у групі з Мазуркевичем О.Р., Равлюком М. Т. та Шубравським В. Є. Б\д. ЦДАМЛМ України, ф. 1198, оп.1, од. зб. 281, арк.2. 
З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів, М. Н. Мойсик
