З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
У межах віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 25-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету-пісняру Марку Прокоповичу Кожушному (1904-1938).
Марко Кожушний народився 8 травня 1904 р. у с. Денисівка на Полтавщині в селянській родині. Освіту здобував у сільській школі. Підробляв волосним писарем.
За спогадами П. Усенка, у 19-річному віці М. Кожушний приніс на збори полтавського відділення «Плугу» свої перші 3 поезії. Письменники розгледіли в ньому літературний талант і одностайно проголосували за прийом до спілки. М. Кожушний був членом Спілки селянських письменників «Плуг» від 1923 р. до 1927 р., потім – входив до складу літературної організації «Молодняк» (1927-1932).
Після закінчення харківського університету в 1929 р. працював у редакціях газети «Наймит», журналу «Сільськогосподарський пролетар» у Харкові.
Перший опублікований твір М. Кожушного – оповідання «Безвірник» (1923, у газеті «Молоде село»). Від 1923 р. письменник друкував поезії та оповідання в журналах: «Студент революції», «Плуг», «Сільський театр» та ін. Зокрема, вірші «Каре поле» (1924), «Ми – червоні квіти» (1927) тощо.
У творах автор, як і більшість молодих поетів того часу, змалював трудові будні ровесників та бурхливі зміни, що відбувалися в побуті населення України у 1920-х рр.
Багато віршів поета ставали піснями – музику до них писали такі відомі композитори як Кость Богуславський, Пилип Козицький, Василь Верховинець. М. Кожушний є автором ліричних пісень «Наша спілка молода…», «Я», «Масова пісня» (1933) тощо.
У 1938 р. Марко Кожушний був заарештований працівниками НКВС і за сфальсифікованим обвинуваченням у керівництві контрреволюційною організацією і антирадянській діяльності засуджений спочатку до 5 років виправно-трудових таборів, а потім – до страти (за іншими даними, наведеними у публікації дослідниці Ярини Цимбал, митець був розстріляний 9 жовтня 1937 р.).
У 1959 р. Марко Кожушний за відсутністю складу злочину був посмертно реабілітований.
Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.
М. П. Кожушний.
Учнівські записки про козацтво.
Автограф.
[1910-ті рр.]
ЦДАМЛМ України, ф. 879, оп. 1, од. зб. 3, арк. 3.
М. П. Кожушний.
«Покотився туман…».
Вірш.
Автограф.
Травень 1921 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 879, оп. 1, од. зб. 1, арк. 5.
М. П. Кожушний.
«Весняні подихи».
Вірш.
Автограф.
1922 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 271, оп. 1, од. зб. 87, арк. 4.
Лист М. П. Кожушного до батька, написаний під час навчання.
[1920-ті рр.]
ЦДАМЛМ України, ф. 879, оп. 1, од. зб. 2, арк. 69.
М. П. Кожушний.
«Дві матері».
Повість про голод 1920-х рр.
Автограф.
[1920-ті рр.]
ЦДАМЛМ України, ф. 879, оп. 1, од. зб. 2, арк. 13.
М. П. Кожушний.
«Золотий годинник».
Опера.
Автограф.
[1920-ті рр.]
ЦДАМЛМ України, ф. 879, оп. 1, од. зб. 2, арк. 72.
Лист М. П. Кожушного до П. Г. Тичини.
Фрагмент.
20 липня 1938 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 464, оп. 1, од. зб. 6441, арк. 1.
