Володимир Дмитрович Коряк (справжні ПІБ – Волько Давидович Блюмштейн) (1889-1937)

У межах віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 26-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському літературознавцю, літературному критику, викладачу Володимиру Дмитровичу Коряку (справжні ПІБ – Волько Давидович Блюмштейн) (1889-1937).

Володимир Коряк народився 14 січня 1889 р. у Слов’янську на Донеччині в родині купця. Навчався на юридичному факультеті Харківського університету, який закінчити не зміг, оскільки був відрахований за членство в політичному гуртку. У 1915 р. засуджений до заслання в Тургайську обл. (Казахстан). У 1917 р. повернувся в Україну і жив у Вовчанську на Харківщині. Працював у місцевій «Просвіті», у 1918 р. обіймав посаду редактора журналу «Світло». У 1919-1920 рр. працював в установах Народного комісаріату освіти, у 1921-1924 рр. – редактором журналу «Шляхи мистецтва» і газети «Вісті ВУЦВК». У 1925-1936 рр. на посаді професора викладав у Харківському інституті народної освіти, у 1926-1936 рр. керував кабінетом радянської літератури в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка. Був членом літературних спілок: «Гарт» (1923-1927), ВУСПП (1927-1934), СРПУ (від 1934). Жив у Харкові в будинку письменників «Слово» у квартирі № 28.

Перша праця Володимира Коряка – «До брами» – опублікована у Києві в 1913 р. Літературознавець відомий працями про класиків української літератури: «Тарас Шевченко» (1919), «Поет української інтелігенції М. Коцюбинський» (1923), «Боротьба за Шевченка» (1925), «Хвильовистий соціологічний еквівалент. Лист темної людини» (1927), «Селянський Бетховен. Творчість В. Стефаника» (1929), «Життя М. Коцюбинського» (1929), «Життя Тараса Шевченка» (1929).

Володимир Коряк також є автором досліджень про різні періоди розвитку української літератури: «Українська державність і нова роля “Просвіт”» (1918), «На літературному фронті. Українська література перед VII жовтнем» (1924), «Нарис історії української літератури. І. Література передбуржуазна» (1925), «Організація жовтневої літератури» (1925), «Українська література. Конспект» (1928), «Нарис історії української літератури. Література буржуазна» (1929), «В боях: Статті і виступи. 1925-1930» (1933) та ін.

Володимир Дмитрович брав активну участь у літературно-критичних дискусіях, дослідив низку теоретичних проблем літературознавства. У 1930-х рр. виступав як літературний критик, належав до ортодоксальної школи. Широко відомими стали його критичні рецензії на твори українських поетів і прозаїків 1920-30-х рр., зокрема М. Г. Хвильового.

1 жовтня 1937 р. Володимир Коряк був заарештований працівниками НКВС за обвинуваченням в «буржуазному націоналізмі і контрреволюційній діяльності». Його прізвище з’явилося в одному з так званих сталінських розстрільних списків від 7 грудня 1937 р., підписаному Й. Сталіним, В. Молотовим і А. Ждановим. 21 грудня 1937 р. Володимир Коряк був засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР до страти. Розстріляний 22 грудня 1937 р. у Харкові. У 1956 р. посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

•