Унікальні документи Архіву-музею

Т. Г. Шевченко.
«Думка» («Нащо мені чорні брови…»). Вірш. Автограф. [1838 р.]
ЦДАМЛМ України, ф. 506, оп. 1, од. зб. 1, арк. 3.

Однією з найважливіших функцій архівних установ є забезпечення доступу користувачів до інформації, яку містять архівні документи, зокрема ті, які визнані унікальними. Саме про них Архів-музей хотів би розповісти своїм читачам.

Безумовно, кожен архівний документ є єдиним і неповторним, проте не кожен може бути визнаний унікальним. Цей термін передбачає набір певних ознак, за якими такі документи виявляють у фондах архівних установ. Унікальний архівний документ не лише має виняткову культурну цінність, а й своїм змістом, самим фактом свого існування здійснює вагомий вплив на формування національної свідомості.

Наразі архівні установи України зберігають 435 унікальних архівних документів, 5 з них відклалися у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Унікальними документами Архіву-музею є автографи віршів Тараса Григоровича Шевченка: «Думка» («Нащо мені чорні брови…») [1838], «Бандуристе! Орле сизий…» (1840), «Миколі Івановичу Костомарову» (1847), «Сон» («На панщині пшеницю жала…») (1859), а також лист поета М. С. Щепкіну (1858).