Микола Костянтинович Зеров (1890-1937)

М. К. Зеров. 1920-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 28, оп. 1, од. зб. 216, арк. 9.

Задовго до запровадження карантинних заходів ЦДАМЛМ України започаткував на власних інформаційних ресурсах віртуальний просвітницький проєкт «АРХІВажлива СПРАВА». Інформаційні повідомлення, які публікуються в його межах, спрямовані на відзначення ювілеїв найвідоміших діячів української культури та ознайомлення громадськості з найціннішими архівними документами, що висвітлюють їхні життя і творчість. Зараз, в умовах карантину та дистанційного навчання, контент проєкту є додатковим джерелом інформації для викладачів і учнів.

«Довершеності Зеров прагнув у всьому: в роботі над віршем, в застругуванні олівця, правці коректи, заварці чаю, при виборі каракуля для комірця пальта або примірюванні у кравця костюма. Однак він і найменше не був педантом чи формалістом; у ньому не було жадної риси од «людини в футлярі»; джерелом було любовне ставлення до всього навколо. Зеров розкривав себе в ентузіазмі»

В. П. Петров

Микола Зеров – один із найяскравіших представників літературно-мистецького покоління 20-30-х рр. ХХ ст., який збагатив українську літературу своїми поезіями, перекладами та літературознавчими дослідженнями. Крім цього, він був активним громадсько-політичним діячем. Професор Київського інституту народної освіти, відомий перекладач Микола Зеров 1923 р. став одним із лідерів літературної групи неокласиків. У 1925-1928 рр. він разом із Миколою Хвильовим брав активну участь у дискусії з приводу подальшого розвитку української літератури.

У лютому-березні 1930 р. Микола Зеров виступав свідком на процесі Спілки визволення України.

Наполеглива праця Миколи Зерова на ниві української літератури прирекла його до репресій з боку тоталітарної влади. Після початку терору проти неокласиків в ІІ пол. 1930-х рр. йому було заборонено займатися літературною діяльністю. Митець жив під постійною загрозою арешту.

28 квітня 1935 р. Микола Зеров був заарештований працівниками НКВС та звинувачений у «керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією». Унаслідок жорстоких допитів він визнав себе винним та був засуджений до 10 років таборів. У 1937 р. після перегляду його справи був засуджений до розстрілу. Страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох (Карелія).

До посмертної реабілітації Миколи Зерова у 1958 р. офіційно вважалося, що він помер 13 жовтня 1941 р. у таборі на Колимі.

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.

При передруці матеріалів посилання на ЦДАМЛМ України обов’язкове