«Ловці геніальних душ»

Людська пам’ять здатна закарбовувати, але не достеменно відтворювати образ особи. Найшвидший спосіб закарбувати портрет – це створити фотографію, яка є цінним візуальним джерелом вивчення біографії особи. А втім, розглядаючи світлини, часто ми забуваємо про тих, хто знаходився по той бік об’єктиву. Бажаючи виправити таку «несправедливість», Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України презентує новий тематичний виставковий проєкт, присвячений творчості фотомитців.

Метою виставкового проєкту є виявлення та ознайомлення широкого кола користувачів із фотодокументами із фондів ЦДАМЛМ України, які були створені професійними фотографами, звернення уваги на їхню майстерність та вміння впіймати вдалий момент і ракурс.

Наприкінці ХІХ ст. спостерігається бурхливий розвиток фотомистецтва, як окремого виду діяльності. За статистичними даними, станом на 1895 р. у Києві нараховувалось 14 фотоательє. Серед найвідоміших – ательє Володимира (Влодзімєжа) Вікентійовича Висоцького. Створені у ньому світлини є і у фондах нашої установи. У ЦДАМЛМ України зберігається відоме фото українського композитора Миколи  Віталійовича Лисенка 1899 р., яке було зроблено у ательє Миколи Олексійовича Уземського. Відклалися також світлини з інших відомих ательє: Франца де Мезера, Людвіга Гавриловича Краєвського, Михайла Михайловича Бернадського та ін. Крім цього, у фондах відклалися світлини митців кінця ХІХ – початку ХХ ст., зроблені у різних містах України: Коломиї (роботи найтитулованішого фотомитця міста Олександра Кіблера), Полтави (ательє Григорія Абрамовича Харлаба), Миколаєва (ательє Леонтія Коносевича), Катеринослава (нині Дніпра) (ательє першого у місті фотографа Василя Леонтійовича Миткина), Чернівців (студія Розалії Розенхек (Rosalie Rosenhek)), Харкова (ательє Михайла Івановича Овчиннікова), Кам’янця-Подільського (ательє Франца Алоізовича Кодеша). Фотографи кінця ХІХ – початку ХХ ст. зберегли для нас образи Августи Кохановської, Миколи Лисенка, Гната Хоткевича, Кирила Стеценка та багатьох інших діячів культури і мистецтва. Мода на кабінетний або персональний портрет та звичай підписувати і дарувати свої світлини рідним, друзям, колегам і однодумцям залишила нам невичерпне джерело інформації. У особових фондах митців відклалися цінні фотодокументи, подаровані їм. Зокрема, у фонді Миколи Василенка зберігаються, світлини відомого громадсько-політичного і культурного діяча, майбутнього Міністра внутрішніх справ Директорії УНР Олександра Хомича Саліковського, фото українського історика, археографа, архівіста і генеалога Вадима Модзалевського та багатьох інших.

Фотодокументи виступають у якості цінних джерел і з мистецької точки зору, адже одяг, аксесуари, поза і постава відображають основні естетичні уподобання епохи. До уваги користувачів: портретні фото, виконані у напіванфас і у профіль, поясні та повнозростові фотопортрети. Цікавими є фото, виконані у жанрі фоторепортажу: коли особи стають об’єктами нібито випадкової фотозйомки. Зрідка в об’єктив потрапляли і самі митці: у межах виставки представлений фотографічний автопортрет Валентина Августовича Фельдмана, імовірно зроблений за допомогою дзеркала.

Інформаційний потенціал документів та їхня естетична складова зацікавлять широке коло поціновувачів українського мистецтва.

У межах проєкту представлені фотодокументи з архівних фондів ЦДАМЛМ України: Івана Алчевського (ф. 131), Віри Астаф’євої (ф. 307), Клари Брун (ф. 179), Миколи Василенка (ф. 542), Єлизавети Гладишевської (ф. 138), Сергія Дурдуковського (ф. 1031), Миколи Зерова (ф. 28), Анатоля Кос-Анатольського (ф. 124), Августи Кохановської (ф. 309), Віктора Малянікова (ф. 1071), Івана Паторжинського (ф. 1106), Володимира Свідзінського (ф. 1341), Кирила Стеценка (ф. 175), Валентина Фельдмана (ф. 48), Гната Хоткевича (ф. 817), родини Ярошенків (ф. 156).

Проєкт підготовлено відділом використання інформації документів ЦДАМЛМ України

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України