Михайло Олександрович Донець народився 3 жовтня 1900 р. у Полтаві. Його батько був кравцем, мати – домашньою господаркою. У дитячі роки малий Михайло вирізнявся серед однолітків непоганим музичним слухом та голосом, за що і був прийнятий до архієрейського хору. У 1915 р. майбутній театральний діяч розпочав навчання в Полтавській бурсі, трохи згодом перевівся до Духовної семінарії, яка невдовзі унаслідок революційних подій припинила своє існування.
Коли Михайлу Донцю було шістнадцять років, помирає його батько. Втрата єдиного годувальника була важким випробуванням для сім’ї Донців, а самому Михайлу як найстаршому сину вже з ранніх літ довелося піклуватися про її матеріальне забезпечення. На щастя для нього, уже наступного року, коли до Полтави на гастролі приїхав київський театр Миколи Садовського, його було зараховано туди хористом. Власне, саме ця подія стала початком його театральної діяльності, яка тривала до самої смерті.
Від осені 1917 р. до червня 1918 р. Михайло Олександрович працював в театрі П. Саксаганського та М. Заньковецької у Полтаві. Протягом 1918-1923 рр. – у Полтавському українському театрі, 1923-1924 рр. – у театрі ім. І. Франка (Харків), 1924-1926 рр. – в Одеському українському театрі, 1926-1928 рр. – у театрі ім. Марії Заньковецької (Дніпро).
Коли у 1929 р. постало питання створення в Харкові першого українського театру музичної комедії, туди як досвідченого та грамотного спеціаліста переводять Михайла Олександровича Донця. В театрі музичної комедії він працює до 1931 р., поки його не перевели в новоутворений Харківський український театр революції, де він працював актором та режисером до 1939 р. До речі, за свій харківський період роботи Михайло Олександрович був удостоєний звання «Заслужений артист УРСР» (1940).
Після утворення у 1939 р. Сумської обл. Михайло Донець був переведений до Сум для організації обласного драматичного театру, в якому пропрацював на посаді актора і режисера до 1949 р. Від початку Другої світової війни Сумський драматичний театр разом із режисером було евакуйовано на південь Уралу, де він перебував до весни 1944 р.
На початку театрального сезону 1949 р. М. О. Донця було запрошено актором і режисером-постановником до знаменитого «театру корифеїв» – Кіровоградського обласного музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького, де він зміг сповна розкрити свій багатогранний творчий талант. У роботі театру він брав участь і як режисер, і як актор, оперний співак, піаніст та диригент.
Глядацькими оваціями зустрічалися, фактично, усі ролі та вистави Михайла Донця. Особливо пам’ятними були поставлені ним «Фуєте Овехуна» («Овеча криниця») Лопе де Веги, «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської, «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького, «Чумаки» і «Паливода ХVІІІ століття» І. Тобілевича, «Тараса Бульба» М. Гоголя.
Наприкінці своєї театральної діяльності Михайло Олександрович Донець деякий час працював режисером «Народного аматорського театру» Олександрійського міського будинку культури. Помер на робочому місці 21 січня 1981 р. Похований у Кропивницькому.
До Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України документи Михайла Донця надійшли від його дружини – акторки Євгенії Шеліховської. На їхній основі було сформовано особовий фонд митця (ф. 410), який нараховує 42 одиниці зберігання.
Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає до інформаційного повідомлення проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» відсканований опис особового фонду М. О. Донця.
Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури та української культури ознайомитись із зазначеними документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Інформацію підготував архівіст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів Сергій Онищук.
При передруці матеріалів посилання на ЦДАМЛМ України обов’язкове