ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 5, арк. 1.
Кость Котко народився 29 лютого 1896 р. у Києві в родині службовця. Освіту здобував у Третій київській гімназії, яку закінчив у 1914 р., та на філологічному факультету Київського університету, на якому провчився трохи більше року. Від 1915 р. працював діловодом у військово-дорожньому загоні шляхів сполучення. У 1917 р. переїхав до Бердичева, де почав працювати у місцевій газеті. У 1918 р. тричі заарештовувався гетьманською владою за членство у підпільній партії боротьбистів. У 1919-1920 рр. був редактором низки радянських газет. У 1921-1924 рр. працював у Народному комісаріаті закордонних справ на посадах заввідділу інформації, першого секретаря постійного представництва у Варшаві та старшого референта. У 1924-1929 рр. був працівником редакції та членом редколегії газети «Комуніст». У 1929-1931 рр. обіймав посаду радника радянського постпреда у Празі. У 1931-1934 рр. був головою Української організації Всесоюзного товариства культурних зв’язків із закордоном. Від травня 1933 р. до листопада 1934 р. був членом редколегії журналу «Комуніст».
Кость Котко писав статті, памфлети, гуморески, фейлетони, які друкувалися у всіх основних журналах та газетах України. Перший його фейлетон був опублікований у 1918 р. у бердичівській газеті. Також письменник є автором 20 книжок гумору та сатири, серед яких: «Альманах трьох» (1920), «Петлюрія» (1921), «Чудоправ-майстри» (1922), «Дивовижна пригода з гречкою» (1927), «Обличчям до спини» (1927), «Як воно там за кордоном» (1927), «Сто годин на добу» (1928), «Теж люди» (1929), «Щоденник кількох міст» (1930), «Трагедія і фарс» (1933) та ін.
4 грудня 1934 р. Кость Котко був заарештований працівниками НКВС та звинувачений в участі у контрреволюційній організації та у зв’язках з членами центру Харківського контрреволюційного блоку. 28 березня 1935 р. на засіданні Виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до 7 років таборів. Покарання відбував у Карагандинському, Біломорсько-Балтійському, Соловецькому таборах. 25 листопада 1937 р. Особлива трійка УНКВС по Ленінградській області переглянула справу Костя Котка та засудила його до розстрілу. Вирок було виконано 8 грудня 1937 р. 4 серпня 1956 р. письменник був реабілітований посмертно Військовою колегією Верховного Суду СРСР.
Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.
При передруці матеріалів посилання на ЦДАМЛМ України обов’язкове
Кость Котко (М. П. Любченко).
1928 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 5, арк. 2.
Студентський квиток Костя Котка (М. П. Любченка).
1915 р. ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 2, арк. 1-2.
Кость Котко (М. П. Любченко).
«Німець у пляшку».
Рецензія на постановку п’єси М. Г. Куліша «Мина Мазайло» в театрі «Березіль».
Вирізка з невстановленої газети.
1926-1928 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 216, оп. 1, од. зб. 166, арк. 16.
Кость Котко (М. П. Любченко) з дружиною В. І. Любченко.
1927-1928 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 6, арк. 1.
Кость Котко (М. П. Любченко) з дружиною В. І. Любченко та сином Олегом.
1927-1928 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 6, арк. 2.
Візитні картки Костя Котка (М. П. Любченка) часів його дипломатичної служби.
1929, 1931 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 3, арк. 1-2.
Кость Котко (М. П. Любченко) (справа) з В. О. Обухом.
Початок 1930-х рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 8, арк. 1.
Кость Котко (М. П. Любченко).
«Слон в автобусе».
Поема, написана в Карагандинському виправно-трудовому таборі.
Машинопис.
1935-1936 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1.
Невстановлений художник.
Шарж на Костя Котка (М. П. Любченка).
Початок 1930-х рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1160, оп. 1, од. зб. 9, арк. 1.