У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 110-річчя від дня народження українського письменника, критика і літературознавця Миколи Пилиповича Пивоварова (псевд. М. Бровар) (1910–1986) представляємо документи з його особового фонду (Ф. 1068), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Микола Пивоваров народився 7 грудня 1910 р. у с. Військове на Дніпропетровщині у родині сільського коваля. Освіту здобував у початковій і ремісничій школах. Потім до 1930 р. працював слюсарем на заводі в м. Одеса. У 1934 р. закінчив Київський державний університет, після чого рік працював вчителем української мови і літератури у педагогічному технікумі м. Шпола на Черкащині. У середині 1930-х рр. почав виступати як критик і літературознавець. З 1936 р. працював у Інституті української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. У роки Другої світової був у складі 143-ї Стрілецької дивізії. Після демобілізації продовжив працювати в Інституті української літератури на посадах старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства (1946–1962), завідувача відділу бібліографії (1949–1950), заступника директора з наукової роботи (1950). Здобув звання доктора філологічних наук і професора. Від 1968 р. до 1986 р. був завідувачем кафедри філології Державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Микола Пивоваров почав писати художню прозу у 1930 р. Дебютний твір – оповідання «Слава», надруковане в журналі «Шквал». Письменник друкувався в журналах «Шквал», «Металеві дні», «Молодняк», «Кривбас». З 1935 р. почав видавати критичні і літературознавчі праці. Він є автором низки статей про творчість І. П. Котляревського, Панаса Мирного, Б. Д. Грінченка, М. П. Кропивницького, І. С. Нечуя-Левицького, І. К. Карпенка-Карого та М. Л. Старицького. Було видано 6 книг Миколи Пивоварова: «Панас Мирний – великий письменник-реаліст» (1949), «Літературний рух у Галичині в 30-40-х рр. XIX ст.» (1950), «Панас Мирний – життя і творчість» (1954), «Проза Панаса Мирного 70-х рр.» (1959), «Майстерність психологічного аналізу» (1960), «Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях» (1965). У 1963 р. він став одним з укладачів фундаментальної 5-томної праці «Українські письменники: «Біо-бібліографічний словник» (1960–1965 рр.). Також письменник відомий як автор першого дослідження української фантастики «Фантастика і реальність» (1960).
Життя Миколи Пивоварова обірвалося 13 вересня 1986 р.
Документи особового фонду М. П. Пивоварова, який налічує 77 од. зб. у складі 2 описів, були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України ним особисто у 1983 і 1986 рр. Вони охоплюють період з 1937 р. до 1986 р. Основний масив документів складають творчі матеріали (статті, рецензії, тексти виступів, доповідей, лекцій) та епістолярна спадщина М. П. Пивоварова. До складу фонду також входять матеріали до біографії, індивідуальні і групові фото письменника та підготовчі матеріали до його робіт.
Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду М.П.Пивоварова (ф. 1068, оп. 1, оп. 2) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».
Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.
При передруці матеріалів посилання на ЦДАМЛМ України обов’язкове.
