Вшанування пам’яті

На запрошення керівництва Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України участь у церемонії відкриття взяла директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова.

Архів-музей не лише зберігає архівні документи, друковані видання, музейні предмети, що належали виданим українцям, а й плекає пам’ять про них, активно сприяє дослідженню їхнього життя та творчого шляху. В установі зберігаються особові фонди обох митців.

Фонд Василя Семеновича Стуса (ф. 1148) налічує усього 6 архівних справ, проте, містить такі цінні документи, як, наприклад, особова справа Василя Стуса – працівника Центрального державного історичного архіву у м. Києві (ЦДІА УРСР) (від січня до травня 1966 р). На той час історичний архів розміщувався у приміщенні бурси на території Софійського заповідника, де зараз знаходиться наш Архів-музей.

Надзвичайно цінні документи відклалися у фондах інших діячів. Зокрема, листи Василя Стуса до Андрія Малишка, які зберігаються у фонді Андрія Самойловича (ф. 22). Саме Андрій Самійлович Малишко став для молодого поета літературним «хрещеним батьком», підтримавши першу публікацію віршів Василя Стуса у «Літературній газеті» у 1959 р.

У особових фондах Р. Корогодського, В. Вовк, Є. Сверстюка та Н. Світличної відклалися декілька фотографій поета, листи, вітальні листівки, газетні статті, запрошення на вечори пам’яті Стуса, спогади про нього.

У бібліотечному фонді архіву-музею зберігаються збірки віршів Василя Стуса: «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Свіча в свічаді», «Під тягарем хреста» та ін. Серед книжок, які побачили світ останнім часом – видання «Василь Стус: життя як творчість», автором якого є син поета Дмитро Стус, та «Василь Стус: поет і громадянин», упорядником якого виступив однодумець Стуса Василь Овсієнко.

Документи особового фонду Івана Олексійовича Світличного (ф. 1217) були передані до ЦДАМЛМ України у 1990 р. й у 1995 р. його дружиною Леонідою Павлівною Світличною та іншими фондоутворювачами. Фонд налічує 10 архівних справ за 1951-1992 рр. Це, переважно, переклади французьких творів, наукові статті Івана Світличного («На калині світ клином зійшовся», «Питання теорії художнього перекладу»), його фотографії з однокурсниками, поетами-шестидесятниками. Збереглися і фото з похорону Івана Світличного.

Крім того, матеріали, що стосуються життя та діяльності Світличного, зберігаються у фондах інших митців та фонді документів діячів культури і мистецтва з відомчих архівів прокуратури, суду і органів КДБ УРСР (ф. 1196).

Після завершення карантинних обмежень, запрошуємо дослідників ознайомитися з архівними документами у читальному залі ЦДАМЛМ України. Поки ж пропонуємо вашій увазі наші онлайн проєкти.