Гордій Максимович Коцюба (1892-1938)

Гордій Коцюба народився 16 січня 1892 р. у с. Костів на Харківщині в родині хлібороба. Початкову освіту здобув у Валківській 3-річній народній школі, потім підробляв писарем у канцеляріях. Екстерном склав екзамени за 8 класів гімназії, після чого навчався на юридичному (1912) та історико-філологічному факультеті Петроградського університету, який закінчив у 1917 р.

У часи Визвольних змагань був членом Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів) (жовтень 1917 – травень 1918) та Української комуністичної партії (1918-1920). Наприкінці 1921 р. працював у прес-бюро радянського посольства у Варшаві. Від 1921 р. жив у Харкові. Став співзасновником і редактором харківського журналу «Шляхи мистецтва» (1921-1923). Працював у редакціях газет «Вісті ВУЦВК», «Комуніст», «Селянська правда» та журналів «Всесвіт», «Червоний шлях», «Уж». Був членом літературних організацій «Гарт» (1923-1925), «ВАПЛІТЕ» (1925-1927), «Пролітфронт» (1930-1931), СРПУ (1934-1938).

У 1926 р. одружився з поетесою Оленою Колобковою, яка в 1970 р. передала його документи на зберігання до ЦДАМЛМ України. Від 1930 р. разом із дружиною та сином Юрієм жив у харківському будинку письменників «Слово» у квартирі № 23. У липні 1934 р. був делегатом І з’їзду письменників України, на якому виступив за об’єднання всіх письменницьких організацій в єдину Спілку радянських письменників України.

Гордій Коцюба почав друкуватися в 1919 р. (оповідання «Два світи» в одеському альманасі «Червоний вінок»). Писав у стилі «червоного символізму» та психологічного реалізму про життя і працю шахтарів, вчених-селекціонерів, будівників Дніпрогесу, а також про моральні переживання людей під час революційних подій, за що засуджувався офіційною критикою. Перша збірка оповідань «На межі» вийшла у Харкові в 1924 р. Інші відомі твори письменника: збірки оповідань та новел «Біля гудків» (1925), «Свято на буднях» (1927), «Змова масок» (1929), «Чекання» (1929), «За заслоною» (1930), «Бронзові люди» (1931), «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931), «На терезах. Вибрані новели» (1931); оповідання «Дорогою змагань» (1932), «Майстер кухля» (1933); романи «Нові береги» (1932), «Родючість» (1934), «Перед грозою» (1937).

21 березня 1938 р. Гордій Коцюба був заарештований працівниками НКВС за обвинуваченням у членстві в антирадянській організації українських есерів, що нібито здійснювала підготовку збройного повстання. Під тиском слідства визнав свою вину. 17 грудня 1938 р. засуджений військовим трибуналом Харківського військового округу до розстрілу. Того ж дня розстріляний у Харківській тюрмі НКВС. Письменник був реабілітований посмертно у 1957 р.

Інформацію підготував провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

•