Вікентій Іванович Беретті (1781-1842)

В. І. Беретті. Б/д.
ЦДАМЛМ України, ф. 9, оп. 1, од. зб. 6, арк. 2.

14 червня виповнюється 240 років від дня народження архітектора італійського походження, академіка Петербурзької академії мистецтв (з 1809 р.), професора архітектури, будівничого Київського університету Вікентія Івановича Беретті (Вінченцо-Савеліо-Йосифа-Антоніо Беретті) (1781-1842).

До ювілею славетного митця подаємо 10 цікавих фактів про нього:

  1. Народився 14 червня 1781 р. у Римі (Папська держава) у заможній родині науковців.
  2. У 1804 р. закінчив Петербурзьку академію мистецтв із золотою медаллю на невдовзі призначений міським архітектором міста Петербурга.
  3. Працював у стилі класицизму, автор більш ніж 250 втілених архітектурних проектів.
  4. У 1809 р. Вікентію Беретті присвоєне звання академіка Петербурзької академії мистецтв за проєкт Кадетського корпусу.
  5. Взяв участь у будівництві монумента князю Володимиру у Херсонесі (1825) та Ісакіївського собору (1830, найбільшого православного храму Петербурга), за що був удостоєний високого звання професора архітектури.
  6. У 1835 р. переміг на конкурсі проекту Київського університету (у якому також брали участь О. Брюллов, А. Мельников, К. Тон) та виїхав з Петербурга до Києва, де розпочав підготовчі роботи до будівництва Червоного корпусу разом з учнем Павлом Спарро.
  7. З березня 1837 р. за наполяганням імператора Миколи І полишив інші роботи у Петербурзі і зосередився на будівництві Київського університету.
  8. З 1840 р. викладав у Київському університеті, для чого підготував Трактат з історії архітектури та цінну книгозбірню з теоретичних проблем архітектури та будівельної справи.
  9. З 1837 р. і до самої смерті у 1842 р. працював у Києві, формуючи архітектурне обличчя міста-столиці Південно-Західного краю. В. І. Беретті є автором плану Володимирської вулиці та Бібіковського бульвару (нині – бульвар Тараса Шевченка); співавтором генерального плану Києва (1837 р.), автором проєкту Астрономічної обсерваторії (1840), Ботанічного саду, Інституту шляхетних дівчат (1839), римо-католицького костелу Святого Олександра (1837-1839), 1-ї чоловічої гімназії, укріплення залишків Золотих воріт.
  10. Мав 8 дітей і лише старший син Олександр Беретті став архітектором (1816-1895). Він продовжив справу батьку та розбудовував Київ. Яскравим прикладом є його проєкт Володимирського собору (1862).

Інформацію підготував провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України

В. І. Беретті.
«К архитектурному анализу Киевского государственного университета».
З листування О. В. Беретті з будівничим комітетом Київського університету.
26 лютого 1843 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 9, оп. 1, од. зб. 9, арк. 59.