Іван Васильович Миколайчук (1941-1987)

І. В. Миколайчук у ролі Петра в кінофільмі «Білий птах з чорною ознакою».
1971 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1154, оп. 1, од. зб. 10, арк. 1.

15 червня відзначається 80 років від дня народження видатного українського актора та кінорежисера Івана Миколайчука (1941-1987).

До дня народження митця пропонуємо декілька цікавих фактів про нього:

  1. Дитинство Івана Миколайчука пройшло в селі Чортория Чернівецької області. Він був четвертим із тринадцяти дітей у сім’ї Василя й Катерини Миколайчуків. Саме у рідному селі Іван робить першу спробу «акторського пера», граючи у сільському самодіяльному театрі. Одного разу, під час постановки п’єси «Безталанна» Михайла Старицького, коли всі хлопці відмовилися грати батька Софії – старого немічного солдата, – дванадцятирічному Миколайчуку довірили цю досить нетипову для підлітка роль, з якою він блискуче впорався і став повноправним членом сільської театральної трупи.
  2. У 1958 році, навчаючись у театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, Іван Миколайчук познайомився із своєю майбутньою дружиною Марією, з якою вони побралися через чотири роки. За словами Марії Євгеніївни, першими двома книгами, які вона подарувала Івану, були «Кобзар» Тараса Шевченка та «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, і, що цікаво, у цьому був певний символізм, оскільки першими серйозними кінокартинами для актора стали фільми «Сон», де він зіграв Шевченка, та «Тіні забутих предків» за повістю Коцюбинського.
  3. Як відомо, загальне визнання Івану Миколайчуку принесла роль Івана Палійчука у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Першопочатково, на головну роль у фільмі режисер планував взяти іншого, більш досвідченого актора, однак, коли на проби прийшов Миколайчук, він одразу привернув увагу всіх своєю чудовою акторською грою. Як згадував пізніше сам Параджанов: «…Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпувалися з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджений інший актор…»
  4. За кількістю нагород фільм «Тіні забутих предків» увійшов до Книги рекордів Гіннеса, отримавши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них – 24 Гран-прі). У перший рік прокату фільм переглянули 8,5 млн глядачів. Примітно, що Гарвардський університет вніс фільм до списку обов’язкових для перегляду студентам, що претендують на вищий ступінь у кінознавстві.
  5. Цікава історія пов’язана із зустріччю Івана Миколайчука з відомим французьким актором Жаном-Полем Бельмондо. Сталося це у Болгарії, після кінопоказу Бельмандо запросив Миколайчука на зустріч, при цьому відмовившись від послуг перекладача, адже, за його словами: «Якщо двом таким акторам, щоб зрозуміти один одного, потрібен хтось іще, то акторська справа взагалі нічого не варта на цьому світі». Так вони і провели зустріч, не зронивши жодного слова.
  6. Дебютною режисерською роботою Івана Миколайчука став фільм «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», що вийшов на екрани у 1979 році. Як зауважують критики, фільм став другою, поруч із «Тінями…» вершиною творчості Миколайчука, продовжуючи «довженківські традиції українського кінематографу». До речі, сценарій до фільму було написано за три дні та три ночі.
  7. Окрім акторської, Іван Миколайчук мав також музичну освіту – у 1957 році він закінчив Чернівецьке музичне училище, де отримав спеціальність «хормейстер художньої самодіяльності», умів добре грати на сопілці, роялі, скрипці, трубі, арфі, цимбалах. Саме з його «легкої руки» отримало загальне визнання вокальне тріо «Золоті ключі» у складі Марії Миколайчук, Валентини Ковальської та Ніни Матвієнко після того як співачок запросили на запис пісень для кінокартини «Пропала грамота», де Миколайчук відповідав за музичне оформлення.
  8. Ще однією відомою кінокартиною, пов’язаною з Іваном Миколайчуком, є фільм «Білий птах із чорною ознакою», де він був співавтором сценарію разом із Юрієм Іллєнком. Планувалося, що Миколайчук буде грати роль упівця Ореста – одного з братів-дзвонарів. Втім, художня рада не дозволила йому це зробити, мотивуючи тим, що такий привабливий типаж не може грати роль «бандита». Врешті-решт, Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук Петра – іншого брата.
  9. Під час показу фільму «Білий птах з чорною ознакою» на кінофестивалі «Fest» у Белграді був присутнім американський астронавт Ніл Армстронг, який опісля зустрівся із Миколайчуком, сказавши йому: «Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!».
  10. Як згадують сучасники Миколайчука, Іван Васильович був надзвичайно щедрою людиною. Його мрією було накрити великий стіл від Чорториї до Чернівців, пригощаючи їжею та напоями усіх бажаючих. Одного разу, на останні кошти Миколайчук купив 100-літрову бочку пива та пригощав ним усіх односельчан. Улюбленими стравами кіномитця були борщ, печеня, мамалига і куліш.

У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд Івана Миколайчука (ф. 1154), у матеріалах якого відклалися фотодокументи, машинописи сценаріїв до кінокартин, особисті записи кіномитця.

Інформацію підготував архівіст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій ЦДАМЛМ України Сергій Онищук.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України