Володимир Гнатович Заболотний (1898-1962)

В. Г. Заболотний (зліва) з невстановленою особою під час монтажу люстри в сесійному залі Верховної Ради України. Б/д.
ЦДАМЛМ України, ф. 47, оп. 1, од. зб. 8, арк. 35.

З нагоди Дня архітектури України презентуємо вашій увазі цікаві факти про українського архітектора Володимира Гнатовича Заболотного (1898-1962) та одну із найвідоміших споруд, збудованих за його проектом – будівлю Верховної Ради України.

  1. Нова будівля у центрі Києва отримала досить багато схвальних відгуків від своїх сучасників, які відзначали гармонійність, чіткість та довершеність її архітектурних форм. Олександр Довженко зазначав, що в архітектурі будинку є якась «природня невимушеність та демократичність», а вчитель Володимира Заболотного, київський архітектор Павло Альошин, пояснював вдалість ухвалених архітектурних рішень відображенням у них «любові до свого народу, його художньої спадщини й до нових культурних запитів».
  2. Проєкт будівлі Верховної Ради було затверджено у липні 1936 р., а 25 липня 1939 р. її було здано в експлуатацію. Загалом по завершенню будівництва його загальна вартість складала 13 500 000 карбованців.
  3. Державна комісія прийняла новобудову із оцінкою «відмінно», а у 1940 р. автора її проєкту Володимира Заболотного нагороджено Державною премією та призначено головним архітектором Києва.
  4. Спочатку з правого та лівого боків поруч з приміщенням, передбачалося розмістити скульптури видатних діячів, однак задум не був реалізований. Чотири скульптурні групи перед ризалітами центрального входу, які можна спостерігати сьогодні, були встановлені набагато пізніше, під час реставраційних робіт 1985 р.
  5. Особливістю новозбудованого приміщення Верховної Ради стало те, що поруч із декоративними формами, притаманними класичній архітектурній спадщині, в його інтер’єрному облаштуванні значне місце займали мотиви українського народного декоративного мистецтва.
  6. Внутрішнє оздоблення будівлі вирішене в простих формах, притаманних загальному стилю споруди. Колони, пілястри, віконні, дверні та дзеркальні рамки оброблені штучним осілковим мармуром, а підлога, сходи, а також деякі стіни головного вестибюлю – натуральним.
  7. Кришталева люстра в залі засідань за своєю композицією нагадувала соняшник – розповсюджений мотив в українському декоративному мистецтві. Також своїм оздобленням виділявся буфет, стіни якого були облицьовані високими дерев’яними, добре виконаними панелями, фриз розписаний стилізованим орнаментом із українських кувшинів, а плафон люстри виконано із застосуванням народного квіткового орнаменту.
  8. Попри численні схвальні відгуки та нагородження Державною премією, проект В. Г. Заболотного отримав і немалу порцію критики. Наприклад, архітектор Микола Холостенко наголошував на неможливості визначити масштабність споруди, на занадто великі бокові виступи, примітивне та нав’язливе членування ризалітів, невдалий вінчаючий карниз, а також поганий підбір матеріалу для деталей та оздоблення.
  9. Будівля Верховної Ради була сильно пошкоджена в роки Другої світової війни. Під час реставраційних робіт в повоєнний час було ухвалено рішення про розширення будинку Верховної Ради. В. Г. Заболотний вирішив цю проблему шляхом добудови напівциркулярного корпусу з боку Маріїнського парку, стіни якого прикрасили пілястрами на повну висоту трьох поверхів ідентично півколонам фасаду старої споруди. Було також облаштовано внутрішнє подвір’я із місцями для відпочинку та невеликим садом.
  10. Змінився також інтер’єр будівлі. Зокрема, у сесійному залі верхню падугу прикрасили арочками з ліпленням, форму капітелі пілонів змінили на більш класичну, а біля урядових лож і президії їх очистили від «зайвої ліпнини». Кришталева люстра сесійного залу внаслідок реконструкції вже не нагадувала соняшникову квітку, а набула традиційних класичних форм. До речі, на той момент вона вважалася однією із найбільших люстр у світі з діаметром 6,5 метра та вагою близько 4 тон.
  11. Детальніше про історію будівництва та архітектурні особливості споруди Верховної Ради України можна дізнатися у статті «Архітектор Володимир Заболотний: традиції мовою сучасності. Будинок Верховної Ради України як пам’ятка “української класики”» (журнал «Антиквар», № 2 (116) за 2020 р.).
  12. У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд Володимира Заболотного (ф. 47), представлений фотодокументами, кресленнями, рисунками й описами архітектурних проектів, а також особистими документами митця.

Інформацію підготував архівіст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій ЦДАМЛМ України Сергій Онищук.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України