Любов Іванівна Горбенко (1946)

Любов Іванівна Горбенко народилася 27 жовтня 1946 р. у с. Маловенделівка на Луганщині. Отримала філологічну освіту в Львівському державному університеті імені І. Франка.

У 29 років Любов Горбенко стає на творчу ниву. У 1975 р. читачі взяли до рук її першу збірку поезій «Долоні степу». Через 5 років було видано збірку «Сумління», у 1983 р. – збірку «Пора ясного журавля», у 1987 р. – «Назавжди», у 1989 р. – «Пісня на будень».

У 33 роки Любов Горбенко була прийнята до Спілки письменників України. Останні 20 років письменниця публікує публіцистично-документальні та прозові твори. Зокрема, у 2001 р. вийшла друком книга «Літаючий Амбасадор. Теодозій Старак: особистість», у 2012 р. – «Тому що була п’ятниця», у 2016 р. – «Незаходимоє Сонце».

У 2004 р. у співавторстві з Лесею Біленькою-Свистович та Надією Заячківською Любов Горбенко видала «Україно-польський і польсько-український словник» на понад 42 тисячі слів.

Любов Горбенко переклала з польської мови низку книг, серед яких: «Слово і споглядання» Яна Огродзького, «Студії над “Гамлетом”» Станіслава Виспянського та «Повернення до коріння. Українське поетичне кіно» Йоанни Левицької.

У фонді «Спілка письменників України. Видавництво “Письменник”» зберігається машинопис першої збірки Любові Горбенко «Долоні степу» з редакторською правкою (ф. 212, оп. 2, од. зб. 3376).

Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Оксана Бублик.