Дмитро Омелянович Луценко (1921-1989)

К. Ф. Данькевич (ліворуч) і Д. О. Луценко (праворуч). Б/д.
ЦДАМЛМ України, ф. 1299, оп. 1, од. зб. 223, арк. 5.

15 жовтня виповнюється 100 років від дня народження українського поета, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Шевченківської премії (1976) Дмитра Омеляновича Луценка (1921-1989).

До ювілею митця подаємо кілька цікавих фактів про нього:

  1. Дмитро Луценко народився 15 жовтня 1921 року в с. Березова Рудка на Полтавщині, де в батьківській хаті вивчив сотні народних пісень, які чув від батька і його гостей.
  2. Після початку Голодомору підлітком зумів втікти на Донбас, де тяжко працював на шахтах, здобув освіту в гірничо-промисловому технікумі та Київському гідромеліоративному інституті.
  3. Брав участь в Другій світовій війні в якості автоматника розвідувальної роти та редактора дивізійної газети. Був нагороджений медаллю «За відвагу» (1943) та Орденом Червоної Зірки (1944). В останній день війни отримав тяжку контузію в Східній Прусії і внаслідок неї інвалідність ІІ групи.
  4. В повоєнні роки працював журналістом у газетах «Колгоспне село» і «Молодь України», кореспондентом Всесоюзного радіо.
  5. Першу свою збірку поезій «Дарую людям пісню» опублікував в 1962 році і за неї був прийнятий до Спілки письменників України.
  6. Автор поетичних збірок «Дарую людям пісню» (1962), «Незакінчена соната» (1966), «Як тебе не любити» (1969), «Добрість» (1971), «Серцю співається» (1975), «За Березовою Рудкою» (1976), «Пісня вірності» (1981) та ін.
  7. Понад 300 віршів поета були покладені на музику провідними композиторами І. Шамо, К. Данькевичем, П.Майбородою, Л. Ревуцьким, К. Домінченим, В. Верменичем та ін. Зокрема, перу Дмитра Луценка належать такі відомі тексти пісень, як-от: «Києве мій», «Одного тебе люблю я», «Фронтовики», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня».
  8. Найвідоміший твір Дмитра Луценка «Києве мій» написаний у 1962 р. і покладений на музику композитором, народним артистом УРСР Ігорем Шамо. Твір став Гімном територіальної громади міста Києва від 13 листопада 2014 року.
  9. У 1976 р. Дмитро Луценко став лауреатом Шевченківської премії разом з композитором Ігорем Шамо за пісні «Балада про братерство», «Києве мій», «Стоїть над Волгою курган», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонька», «Фронтовики». З 1974 року – заслужений діяч мистецтв УРСР.
  10. У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд Д. О. Луценка (ф. 1086, оп. 1, 15 од. зб. за 1948-1984 рр.), переданий ним особисто у 1984-1985 рр.

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України