Оксана Іларіонівна Затварська (1921-2014)

О. І. Затварська. Б/д.
ЦДАМЛМ України, ф. 961, оп. 1, од. зб. 19, арк. 2.

У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 100-річчя від дня народження української театральної актриси, заслуженої артистки України Оксани Іларіонівни Затварської (1921-2014) представляємо документи з її особового фонду (ф. 961), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Оксана Затварська народилася 15 листопада 1921 р. у Яблуневі Станіславського воєводства Польської Республіки (нині – Івано-Франківщина). Навчалася у Коломийській гімназії (закінчила у 1939). Знала напам’ять багато поетичних творів з «Кобзаря» Тараса Шевченка, які декламувала на сцені сільської «Просвіти» з 7-річного віку.

Від 1939 р. постійно працювала у театрі. У 18 років влаштувалась касиркою до заснованого у 1935 р. мандрівного театру Юрія Кононіва (1895-1974), потім виступала у масовці. Вийшла заміж за молодого диригента й музиканта-скрипаля, керівника оркестру цього театру Василя Затварського з Бойківщини.

Упродовж 1939-1941 і 1962-1976 рр. була акторкою Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І. Франка, що був створений Ю. Кононівим на базі 20-ти мандрівних театрів Прикарпаття.

На театральній сцені дебютувала у 1939 р., зігравши епізодичну роль Олі у виставі за п’єсою «Платон Кречет» О. Корнійчука. У 1941-1962 рр. була акторкою Коломийського окружного драматичного театру ім. Я. Галана. У 1954 р. Оксана Затварська стала першою заслуженою артисткою Галичини після блискуче зіграних під час гастролей у Києві Коломийського театру ролей у виставах «Під золотим орлом» Я. Галана, вперше поставленої в Україні «Влади темряви» Л. Толстого, «Камо» О. Левади та «Лимерівни» Панаса Мирного.

Всього актриса за 21 рік на сцені зіграла 160 ролей. Грала переважно ролі драматичних і трагедійних героїнь, збагачуючи образи такими засобами акторської майстерності як монологи, пісні, пластична виразність. Найвідоміші з її ролей: Катерина («Катерина» М. Аркаса), Оксана («Запорожець за Дунаєм»), Харитина («Наймичка» І. Тобілевича), Панночка («Вій» М. Гоголя), Килина («Лісова пісня»), Циганка Чіпра («Циганський барон»), Серпулет («Корневільскі дзвони»), Тізбе (трагедія В. Гюго «Анджело, тиран Падуанський»), Христина («Птахолов з Тіролю»), Нора («Нора» Г. Ібсена), Варвара («Гроза» О. Островський), Луїза, леді Мілфорд («Підступність і кохання»), Марина («Влада темряви» Л. Толстого), Поліна («Мачуха» О. де Бальзака), Палагна («Тіні забутих предків»), Донна Анна («Камінний господар»).

Знаковими для неї виставами стали «Вій» (після виконання ролі Панночки вона почала отримувати головні ролі) та «Наймичка» (1945) (оскільки довелося грати роль Харитини після видатної Марії Заньковецької). Після цих вистав критики і глядачі стали називати її «Прикарпатською Заньковецькою».

Найвідоміші ролі пізнього періоду творчості актриси (після повернення до театру ім. І. Франка у 1962) – Мати Ольга Дмитрівна в драмі «Острів твоєї мрії» М. Зарудного, донья Лоліта (оперета «Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна), Настя – в героїчній драмі «Тарас Бульба» М. Гоголя, тьотя Діна («Севастопольський вальс» К. Лістова), Мати у «Марусі Богуславці».

Зійшла зі сцени досить рано – у 55 років, після чого працювала депутаткою селищної ради та навчала акторської майстерності молодь Коломиї.

Життя Оксани Затварської обірвалося 16 вересня 2014 р. у Івано-Франківську.

Документи особового фонду О. І. Затварської, який налічує 21 од. зб., були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України актрисою особисто 15 травня 1974 р. Вони охоплюють період від 1945 р. до 1973 р. Основний масив документів складають матеріали творчої діяльності фондоутворювачки (фотографії у ролях), матеріали до її біографії (подяки, грамоти, вітальні адреси, вірші-присвяти) та статті про неї, індивідуальні та групові фотографії. У невеликій кількості представлені листи до акторки та документи інших осіб, що відклалися у фонді.

Запрошуємо дослідників і шанувальників українського театру ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України!

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України