Микола Омелянович Дудко (1901-1978)

До 120-річчя від дня народження лікаря-хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Омеляновича Дудка (1901-1978) Архів-музей пропонує вашій увазі декілька цікавих фактів із його біографії.

  • Микола Омелянович Дудко народився 6 (19) грудня 1901 р. с. Копані Бердянського повіту (нині Запорізька обл.).
  • У 24 роки закінчив Київський медичний інститут (нині НМУ імені О. О. Богомольця). Наставниками Миколи Дудка були: хірург, травматолог, доктор медичних наук Євген Черняхівський; лікар-хірург, доктор медичних наук Іван Зав’ялов; лікар-хірург Іван Корхов.
  • По закінченню ЗВО викладав, а в 1937 р. декілька місяців виконував обов’язки ректора Київського медичного інституту. Під час Другої світової війни керував військовим шпиталем. По поверненню медінституту з евакуації (з м. Челябінськ) у 1944 р. був обраний завідувачем кафедрою шпитальної хірургії. На цій посаді він пробув до свого 60-річчя
  • У 1944-1945 рр. Микола Дудко очолював науково-дослідний інститут ортопедії (нині ДУ «ІТО НАМНУ»). У своє останнє трудове десятиліття керував клінікою відділу судинної хірургії (1961-1970 рр.).
  • У 44 роки Микола Дудко отримав вчене звання професора. У 1957 р. Миколі Омеляновичу було присвоєно звання заслуженого діяча наук УРСР. На п’ятому десятку свого життя він захистив докторську дисертацію на тему: «Перфоративные язвы желудка и двенадцатиперстной кишки и лечение их ушиванием».
  • У 1941 р. Микола Дудко запропонував внутрішньовенно вводити протигангренозну сиворотку у великих дозах при анаеробній інфекції. Через 16 років він започаткував методи профілактики та лікування травматичного шоку загрудинною новокаїновою блокадою. Крім того, проводив планове консультування та оперування хворих у районних лікарнях, здійснював шефство над сільськими лікарями.
  • Коло професійних зацікавлень Миколи Дудка було досить широким: проривна виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, онкологія стравоходу та кардії, травматологія, невідкладна допомога, хірургія серця, переливання крові, трансплантація тканин та органів, косметичний метод хірургічних операцій розширених судин ніг.
  • Микола Омелянович зв’язав свою долю з молодшою за себе на сім років лікаркою-терапевтом Поліною Петрівною Довженко. Жінка приходилася рідною сестрою відомому кінорежисеру Олександру Довженку. У травні 1936 р. у подружжя з’явився на світ син Олександр, якого назвали на честь дядька. Через 4 роки народився син Тарас, ім’я якому обирав сам О. П. Довженко. Сини Дудків за фахом також були лікарями: Олександр (1936-2015) – лікарем-хірургом, анестезіологом-реаніматологом, Тарас (1940-2021) – лікарем-психіатром, наркологом.
  • Микола Дудко був зятем відомого кінорежисера Олександра Довженка, товаришував з ним, проводив час у спільних прогулянках. По приїзду до Києва відомий кінорежисер часто зупинявся на квартирі зятя та мав у ній свою кімнату. Після смерті Довженка родина Дудків не тільки зберігала речі режисера, а й збирала музейні предмети та відомості про нього. Власне інтер’єр кімнати з київської квартири Миколи та Поліни Дудків став основою для формування меморіального кабінету О. П. Довженка в ЦДАМЛМ України, відкритого у 1984 р.

Микола Дудко помер 21 квітня 1978 р.

Пропонуємо вашій увазі книги з автографами письменників, які зберігаються в меморіальному кабінеті кінорежисера О. П. Довженка в ЦДАМЛМ України та містять теплі присвяти, адресовані Миколі Дудку.

Інформацію підготувала архівіст відділу використання інформації документів та комунікації, канд. іст. наук Оксана Бублик.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України