ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 6, арк. 1.
Євген Кузьмін народився 19 січня 1871 р. у м. Люцерн (Швейцарія). Освіту здобував у Київському реальному училищі, яке закінчив 1889 р. У 1891 році закінчив Київське піхотне юнкерське училище і пішов вільнонайманим на службу до царській армії у чині штабс-капітана. У 1902-1906 рр. викладав у Київському військовому училищі. Вийшов у відставку в 1906 р.
У 1893 р. закінчив рисувальну школу М. Мурашка, у якій з 1913 р. викладав курс історії образотворчого мистецтва. З 1914 до 1925 р. обіймав посаду професора історії мистецтва Музичного драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. У цей період активно займався громадською і культурно-просвітницькою діяльністю у Києві, зокрема був одним з керівників Київського літературно-артистичного товариства та допомагав Київському художньо-промисловому і науковому музею.
Активно займався науковими дослідженнями українського мистецтва, готував нотатки, виписки разом з М. Василенком, М.Бердяєвим, Ю. Михайлівим, Н. Полонською-Василенко. Автор однієї з перших праць про історію українського мистецтва XVII-XVIII ст. («Несколько слов о южнорусском искусстве и задачах его исследования», 1900) та розділу про цей період у багатотомній праці «История русского искусства» (1914) академіка І. Грабаря.
Одним із перших дослідив творчість Тараса Шевченка як художника («Т. Г. Шевченко как живописец и гравер», 1900). Писав критичні статті про творчість київських живописців С. Костенка, О. Мурашка, А. Петрицького, про Київську рисувальну школу М. Мурашка, які друкував у газетах і журналах Санкт-Петербурга («Искусство», «Искусство и художественная промышленность»), Києва («Киевская Старина», «Археологическая летопись Южной России», «Життя і революція», «Киевская мысль») та Харкова («Червоний шлях»).
Автор монографій про творчість Г. Нарбута (1927), О. Мурашка (1928), Ю. Михайліва. Вивчав історію скульптури, іконопису, портретного живопису, ткацтва, гончарства Межигірської фабрики.
З 1908 р. був членом Київського відділення Російського філософського (теософського) товариства, яке очолював у 1920-1923 рр. У 1913 р. видавав у Києві журнал «Лицар».
У роки Першої світової війни воював, демобілізувався у 1916 р. в чині підполковника. У 1919 р. заарештований ЧК за обвинуваченням у співпраці з білими офіцерами Денікінської армії, але згодом звільнений. У 1926 р. заарештований органами ГПУ за теософську діяльність, яка з 1923 р. прирівнювалась до сектантської, але через 10 діб відпущений на волю.
Втретє арештований працівниками НКВС 21 грудня 1937 р. за обвинуваченням в «активній участі в контрреволюційній організації серед теософів і проведенні шпигунської роботи на користь фашистських держав».
22 вересня 1938 р. за вироком Окремої наради при НКВС СРСР висланий на 5 років в Казахстан як соціально-небезпечний елемент.
Помер 9 липня 1942 р. у м. Казалінську (Казахстан) за рік до закінчення строку заслання.
Реабілітований за відсутністю складу злочину у січні 1989 р.
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України
Т. Г. Шевченко.
Будинок І. П. Котляревського у Полтаві.
Репродукція.
Б/д.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 4, арк. 1.
Є. М. Кузьмін.
Автопортрет.
Кін. XIX ст.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 3, арк. 1.
Є. М. Кузьмін.
«Скульптура на Украине».
Стаття.
Автограф.
1930-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1.
Є. М. Кузьмін.
Записи з історії мистецтва.
Автограф.
1930-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 2, арк. 1.
Є. М. Кузьмін.
Записи з історії мистецтва.
Автограф.
1930-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 2, арк. 56.
Є. М. Кузьмін.
Записи з історії мистецтва.
Автограф.
1930-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 2, арк. 61a.
Є. М. Кузьмін.
Записи з історії мистецтва.
Автограф.
1930-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 145, оп. 1, од. зб. 2, арк. 62.
