Маргарита Юріївна Малиновська (1941-1983)

М. Ю. Малиновська. [1960-ті рр.]
ЦДАМЛМ України, ф. 919, оп. 1, од. зб. 132, арк. 7.

Маргарита Юріївна Малиновська (псевдоніми: М. Юренко, М. Морозенко, Світлана Ромашка) народилася 22 листопада 1941 р. у с. Уйма на Волині. Батько – Юрій Олександрович після Другої світової війни був нагороджений орденом Слави. Мати – Людмила Федорівна працювала в торгівлі. Невдовзі родина переїхала до Луцька, де дівчинка пішла до школи. У 1958 р. вона закінчила луцьку середню школу № 1. Того ж року була прийнята до редакції районної газети на Волині (м. Ківерці), де пропрацювала 4 роки.

Навчалася на факультеті журналістики у Львівському державному університеті імені Івана Франка, а далі – у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, який закінчила у 1966 р. Того ж року вчорашня випускниця була призначена завідувачкою відділом критики журналу «Вітчизна», а згодом – заступником головного редактора газети «Літературна Україна».

Від 1963 р. Маргарита Малиновська виступала з літературно-критичними статями та рецензіями у всеукраїнських і всесоюзних газетах та журналах. У 24 роки стала членкинею Спілки письменників України (далі СПУ), ще не маючи власної книги (1965).

Маргарита Малиновська працювала на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка, а також відповідальним секретарем комісії по драматургії СПУ.

Першу публікацію Маргарити Малиновської «Синтез важкої води» світ побачив у 1967 р., коли їй було 26 років. Далі були надруковані: «Любов до життя» (1968), «Олесь Гончар» (1971), «Древо дружби: Леонід Леонов і Україна» (1979), «Гримучі озера» (1977), «Полісся» (1980).

За роман «Гримучі озера» М. Малиновська одержала першу премію на Всесоюзному літературному конкурсі імені Миколи Островського у 1979 р. Посмертно була нагороджена премією в галузі літературно-художньої критики ім. О. Білецького у 1988 р.

Цікавилася творчістю українських шістдесятників, серед яких М. Вінграновський, В. Симоненко, Є. Гуцало, В. Дрозд та ін.

Малиновська була першою серед критиків, які підтримали роман О. Гончара «Собор».

Влітку 1983 р. почала писати роман «Стохід».

Маргарита Малиновська померла 22 жовтня 1983 р. рівно за місяць до свого 42-річчя.

Матеріали Маргарити Малиновської були передані до Архіву-музею нею самою у 1980 р., її рідним братом Михайлом Малиновським у листопаді 1983 р.

Запрошуємо літературознавців, філологів, біографістів та поціновувачів української культури ознайомитися з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України!

Інформацію підготувала архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Оксана Бублик.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України