Євген Филимонович Маланюк (1897-1968)

Є. Ф. Маланюк. 1924 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1331, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1.

Євген Маланюк народився 1 лютого 1897 р. у с. Новоархангельську Херсонської губернії.

Його батько походив з козацького роду, а мати – з родини чорногорського військовика.

Юнак здобував освіту у сільській початковій школі та у Єлисаветградському земському реальному училищі, яке закінчив у 1914 р.

Творча атмосфера Єлисаветграда (нині – Кропивницький), де навчались і працювали видатні театральні діячі (брати Тобілевичі), політики (В. Винниченко) і письменники (Ю. Яновський), суттєво вплинула на формування світогляду Євгена Маланюка.

Він продовжив здобувати освіту у Петербурзькому політехнічному інституті, який полишив після початку Першої світової війни, і став слухачем Київської військової школи (1914-1916).

Після присвоєння офіцерського звання у 1916 р. відправлений на Південно-Західний фронт, де командував кулеметним підрозділом 2-го Туркестанського стрілецького полку.

З листопада 1917 р. служив у 2-й Тукестанській дивізії, де став членом Української ради, яка гуртувала українців і готувала їх до повернення до України.

Після прибуття до України працював у Генеральному Штабі України, потім був ад’ютантом командувача Наддніпрянською армією УНР Василя Тютюнника.

У жовтні 1920 р. армія УНР була інтернована до Польщі, а Євген Маланюк упродовж 3 років перебував у польських таборах Стшелков, Шипіорно, Каліш.

У 1923 р. за дозволом польського уряду поїхав навчатись до Української господарської академії у Подєбрадах (1923-1928).

Від 1924 р. співпрацював з Д. Донцовим у «Літературно-науковому віснику.

У виданні також друкувалися О. Ольжич, О. Теліга, Ю. Клен, Ю. Липа.

Закінчивши у 1928 р. Академію та отримавши диплом інженера-гідротехніка, Євген Маланюк поїхав у 1929 р. працювати до Варшави.

Тут поет влився в літературне життя польської столиці та вступив до спілки «Танк».

Наприкінці 1944 р. переселився до Німеччини, де викладав математику в українській гімназії Регенсбурга.

У 1949 р. переїхав до Нью-Йорка, де працював технічним рисувальником.

На цій посаді перебував до виходу на пенсію у 1962 р.

У творчому доробку Євгена Маланюка 10 книг поезій.

Він почав писати вірші у 13-річному віці.

У 1923 р. видана його перша книжка «Озимина».

У 1925 р. у Подєбрадах вийшла перша збірка поета «Стилет стилос», а в 1926 р. у Гамбурзі збірка «Гербарій».

У 1926 р. в «Літературно-науковому віснику» була опублікована його поема «Посланіє».

Третя збірка «Земля і залізо» вийшла у 1930 р. у паризькому видавництві «Тризуб».

У варшавський період життя Євгена Маланюка побачили світ збірки «Зелена Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (Львів, 1939), «Вибрані поезії» (1943).

Німецький період творчості відзначився декількома публікаціями в емігрантських журналах і газетах «Мур», «Україна і світ» та ін.

У США вийшли збірки «Влада» (1951) та «Остання весна» (1959).

У 1964 р. надрукована остання прижиттєва збірка поета «Серпень» з присвятою дружині Зої Равич.

Уже після смерті автора видана збірка «Перстень і посох».

Євген Маланюк також відомий як публіцист і літературний критик.

Його есе і статті на тему розвитку української історії і культури виходили на сторінках зарубіжних і львівських часописів.

Зібрання творів було впорядковане самим автором і видане у 2 томах «Книги спостережень».

Життя письменника обірвалося 16 лютого 1968 р. у Нью-Йорку.

Документи особового фонду Є. Ф. Маланюка були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України Б. Й. Коганом у 1992 р.

Вони охоплюють період від 1924 р. до 1968 р.

Фонд невеликий за обсягом і складається з 5 од. зб.

Він містить копії індивідуальних та групових фотографій письменника у Чехії і США.

Також окремі документи Є. Ф. Маланюка зберігаються у особових фондах літературознавців Ю. Я. Барабаша (ф. 842), Г. Д. Вервеса (ф. 1023), художниці Л. М. Морозової (ф. 1306).

Справжнім скарбом для дослідників життя і творчості поета є од. зб. 269 з фонду письменниці Віри Вовк (ф. 1212), яка містить рукописне листування митців (29 документів за 1950-1962 рр.)

Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України!

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України