Гаврило Михайлович Пустовійт (1900-1947)

Г. М. Пустовійт. Кін. 1930-х років.
З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.

У рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 49-те інформаційне повідомлення про представника Розстріляного відродження, українського художника-графіка, ілюстратора, педагога Гаврила Михайловича Пустовійта (1900-1947).

Гаврило Пустовійт народився 26 липня у с. Межиріч на Черкащині у великій селянській родині. Інтерес та здібності до малювання проявились у хлопчика дуже рано: олівцем та вуглиною він відображав на папері довколишні краєвиди. Після закінчення сільської школи навчався у Київському художньому училищі (1916-1918), яке полишив через брак коштів. Упродовж кількох років викладав у Межирічській трудовій школі. У 1922-1924 роках навчався в Київському інституті пластичних мистецтв у майстерні монументального живопису Михайла Бойчука. У 1924-1930 роках здобував вищу художню освіту на графічному факультеті Київського художнього інституту під керівництвом таких майстрів як Софія Налепинська-Бойчук, Іларіон Плещинський та Василь Касіян.

Після закінчення навчання викладав у Київській художній профшколі (1927-1929) та у Харківському поліграфічному інституті (1930-1934), а в 1930-1932 роках очолював у ньому художньо-конструкторський факультет. Харківський період творчості митця тривав до 1936 р. Від 1927 р. він брав участь у всесоюзних і зарубіжних виставках, співпрацював з видавництвами «Сяйво», «Рух», «Держвидав України», «Культура», «Книгоспілка». Працював в основному у галузях книжкової та станкової графіки у техніках літографії та рисунку. Зокрема, художник створив літографії до творів І. Микитенка, цикли автобіографій «Краєвиди Кавказу» (1935), «Дніпро індустріальний» (1937), «Радянська Молдавія» (1937-1938). Також митець оформив обкладинки та проілюстрував низку друкованих видань: «На західному фронті без змін» Е. М. Ремарка (1928), «Залізна п’ята» Джека Лондона (1928), «Перехресні стежки» І. Франка (1929), «Наймичка» Т. Шевченка (1938), «Рассказы» М. Коцюбинського (1940) та ін. На думку художника М. Дерегуса, справжню славу Гаврилу Пустовійту принесли ілюстрації до українського видання роману «Обломов» І. Гончарова (1935).

У 1936 р. митець припинив викладацьку діяльність і переїхав до Києва. У 1938 р. став співзасновником Спілки художників України та був обраний заступником голови Президії СХУ. У 1939 р. створив серію графічних малюнків до поеми «Наймичка», а також літографічні й офортні портрети Т. Шевченка. У 1939-1941 роках перебував у Західній Україні, де створив цикли «Львів» та «Гуцульщина» з зображеннями краєвидів, архітектурних пам’яток Львова і Карпат, портретами родичів і односельчан І. Франка.

У липні 1941 р. Гаврило Пустовійт був мобілізований до радянської армії. В роки війни працював військовим журналістом, очолював СХУ в евакуації. Створив серію малюнків зруйнованих міст та портретів солдатів, галерею портретів з натури видатних українських митців (О. Довженка, А. Малишка, В. Сосюри та ін.). У 1942 р. проілюстрував збірки творів А. Малишка, М. Рильського, М. Стельмаха та поему М. Бажана «Данило Галицький».

У вересні 1942 р. митець був заарештований за звинуваченням у націоналізмі та антирадянській агітації. Засуджений до 10 років виправних робіт в Астраханському таборі НКВС. Там захворів на туберкульоз і був звільнений у жовтні 1943 р. як смертельно хворий без права повернення до України. Після демобілізації у липні 1945 р. лікувався у лікарнях Сталінграду, Москви і Києва. Останнім твором художника стали ілюстрації до історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут».

Життя Гаврила Пустовійта обірвалося 20 березня 1947 р. у м. Києві. Митець був реабілітований за відсутністю складу злочину у 1956 р. Нині найбільша кількість творів Гаврила Пустовійта зберігається в Національному художньому музеї України, де у 2011 р. експонувалася остання персональна виставка його графіки. Також твори художника зберігаються в ЦДАМЛМ України у його особовому фонді (ф. 162), що містить 49 од. зб., у фонді А. С. Малишка (ф. 22) та в музейній колекції Архіву-музею.Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікації, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.

Автопортрет Г. М. Пустовійта. 1944 р.
З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
Фрагмент збірки А. С. Малишка «Україно моя» з ілюстраціями Г. М. Пустовійта. Автограф. 1942-1944 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 22, оп. 1, од.зб. 43, арк. 13зв.-14.
Фрагмент збірки А. С. Малишка «Україно моя» з ілюстраціями Г. М. Пустовійта. Автограф. 1942-1944 рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 22, оп. 1, од.зб. 43, арк. 16зв.-17.