Олена Лотоцька (1894 – 1975)

Олена Лотоцька. Фото з Енциклопедії Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=56527

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інформаційне повідомлення про відому громадську діячку, першу секретарку, співзасновницю (1925) та очільницю (1931-1934, 1943-1965) Союзу українок Америки (далі – СУА) Олену Лотоцьку (1894–1975).

Олена Лотоцька народилася 23 травня 1894 р. (с. Любича Княжа Рава-Руського повіту, нині – Любича Королівська Люблінського воєводства, Польща). Батько – Антон-Юліан та мати – Алоїза-Владислава, надали дівчинці повну середню освіту. Олена закінчила Український інститут для дівчат у Перемишлі. Після його закінчення вчителювала у сільській школі. У 18 років вийшла заміж за священика Василя Добушовського з Миколаєва. Молоде подружжя емігрувало до Пенсільванії, США. У 1914 р. у них з’явився первісток – донька Дарія, роки через три – син Юрій, а згодом – син Теодор. Перший шлюб Олени, тривалістю в декаду, завершився сумною подією – чоловік помер від епідемічного захворювання («іспанки»).

Олена – мати трьох малолітніх дітей, змогла здобути економічну освіту і влаштуватися касиром до банку. У 1923 р. вийшла заміж за Володимира-Богдана Лотоцького (головного редактора найстарішої україномовної газети «Свобода»). Родина мешкала у м. Джерсі-Сіті (штат Нью-Джерсі). Згодом В.-Б. Лотоцький став редактором української католицької газети «Америка» у Філадельфії.

У червні 1925 р. представниці існуючих у США українських жіночих товариств ухвалили злуку і новостворена організація отримала назву Союз Українок Америки (СУА). Олену Лотоцьку було обрано секретарем. Діячка очолювала організацію упродовж 1931-1934 та 1943-1965 рр. Культурна діяльність СУА позначалася у проведенні концертів, конференцій, виставок, видань. За ініціативи О. Лотоцької англійською мовою була видана збірка перекладів творів Лесі Українки під назвою «Дух полум’я», також за її участі був споруджений пам’ятник Лесі Українці у м. Клівленд (штат Огайо). Членкині активно лобіювали і політичні питання. Так, наприклад, конгресменам США були надано інформацію про факти штучного голоду в Україні.

У 1932 р. Олена Лотоцька брала участь в Конгресі жінок Америки. Після переїзду сім’ї до Філадельфії О. Лотоцька у 1934 р. була змушена піти з посади голови СУА. У Філадельфії вона очолила 42-й відділ СУА. З 1939 р. у часописі «Америка» двічі на місяць друкувалась сторінка організації (подавалися звіти зборів СУА, новини про події, окреслювалися результати діяльності тощо). За ініціативи діячки у листопаді 1939 р. було започатковано періодичне видання «Вісник», редакторкою якого вона стала. У 1942 р. Олена Лотоцька була призначена головою Окружної Ради СУА. Почали виходити друком «Вісті Окружної Ради». У 1943 р. Олена Лотоцька знову стала на чолі СУА. У 1944 р. нею була заснована жіноча газета «Наше життя», перший випуск якої вийшов уже 1 січня.

У листопаді 1948 р. відбувся Світовий конгрес українського жіноцтва у Філадельфії, на якому було створено Світову федерацію українських жіночих організацій (СФУЖО). Заступницею голови організації було обрано Олену Лотоцьку. У 1948 р. на з’їзді Об’єднання Українських Жінок у Німеччині Олену Лотоцьку було нагороджено медаллю св. Ольги. У грудні 1958 р. на Міжнародній Жіночій Виставці в Нью-Йорку діячку було відзначено як «Визначну жінку року». Це звання вперше здобула представниця українського жіноцтва.

У 1958 р. помер В.-Б. Лотоцький і діячка знаходила розраду в громадській діяльності, роботі. Тому, як заступниця голови Злученого україно-американського допомогового комітету, перебувала у Мюнхені, де допомагала налагодити діловодство. У 1964 р. Олена Лотоцька стала членкинею Комітету з побудови пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні.

Діячка була делегаткою міжнародних жіночих конгресів у Вашинґтоні (1925), Гельсінкі (1954), Монреалі (Канада, 1957), Парижі (1958).

Олена Лотоцька померла 2 грудня 1975 р. у м. Олбані (штат Нью-Йорк, США) на 82-му році життя.

Інформаційне повідомлення підготовлено до 27 квітня – Міжнародного дня секретаря (Formerly Secretaries Day), який було впроваджено в США у 1952 р. Наразі це день усіх тих, від кого залежить робота офісів, – керівників адміністрацій, помічників директорів, офіс-менеджерів, асистентів тощо. Цей день (остання середа квітня) проходить у межах традиційного тижня професійних адміністративних працівників (Administrative Professionals Week).

Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Оксана Бублик.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.