5 травня виповнилось 110 років від дня народження українського актора театру і кіно, зірки театру імені Івана Франка, лауреата Шевченківської премії (1971) Володимира Михайловича Дальського (1912-1998).
До ювілею видатного митця пропонуємо ознайомитися з 10-ма цікавими фактами про нього:
1. Його справжні ім’я та прізвище – Василь Нестеренко. Хлопчик народився 22 квітня (5 травня за н. с.) 1912 р. у м. Нікополь на Дніпропетровщині. Рано втратив матір, через знущання батька втік із дому і деякий час був безпритульним. За щасливим збігом обставин потрапив до драматичного гуртка при робітничому клубі. Керівниця гуртка Наталія Дальська усиновила його, після чого хлопчик став Володимиром Дальським.
2. Володимир Дальський навчався акторській майстерності у Державному музично-драматичному інституті імені М.В.Лисенка (м. Київ, 1930–1932). Серед його викладачів був відомий актор і педагог, майбутній ректор цього інституту (з 1934 р. мав назву Київський інститут театрального мистецтва) Іван Чабаненко.
3. Театральна кар’єра актора тривала 43 роки. Він виконував в основному комедійні ролі і встиг попрацювати у 6 театрах: Харківському театрі юного глядача (1933–1938), Харківському драматичному театрі імені Тараса Шевченка (1938–1941), театрі Київського особливого військового округу (1941–1944), театрі Одеського військового округу (1944–1954), Драматичному театрі Прикарпатського військового округу (нині – Львівський драматичний театр імені Лесі Українки) (1954–1957) та Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка (1957–1976). Востаннє актор вийшов на сцену у 1990 р.
4. Найвідоміші театральні ролі Володимира Дальського: Шельменко («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Мартин Боруля («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Кирило Сергійович («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Шаула («Свіччине весілля» І.Кочерги), Воротар («Макбет» В. Шекспіра), Морж («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Сиплий («Оптимістична трагедія» В. Вишневського) та ін.
5. У період Другої світової війни працював у фронтових бригадах театру Київського особливого військового округу у складі Південно-Західного, Сталінградського і Забайкальського фронтів (1941–1944 рр.). За виступи у небезпечних фронтових умовах і високий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва нагороджений медалями «За бойові заслуги» (1942) і «За оборону Сталінграда» (1945).
6. Від 1957 р. до 1971 р. актор знімався у кіно. Володимир Дальський зіграв ролі у 20 фільмах Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Найвідоміші з них: «Штепсель женить Тарапуньку» (1957, реж. Ю. Березін, Ю. Тимошенко), «НП – Надзвичайна подія» (1958), «Іванна» (1959, обидва – реж. В.Івченко), «Веселка» (1959, реж. М. Літус), «Летючий корабель» (1960, реж. М. Юферов, А. Войтецький), «Кров людська – не водиця» (1960, реж. М. Макаренко), «Артист з Коханівки» (1961, реж. Г. Ліпшиць), «Гадюка» (1965, реж. В. Івченко), «Лада з країни Берендеїв» (1971, реж. А. Буковський).
7. У 1971 р. разом з колегами-«франківцями» став лауреатом Шевченківської премії як виконавець однієї з головних ролей (Кирила Сергійовича) у виставі «Пам’ять серця» в театрі імені Івана Франка (за однойменною п’єсою О. Корнійчука). Також актор був удостоєний високих звань народного артиста УРСР (1954), народного артиста СРСР (1960) та першої нагороди Незалежної України – Почесної відзнаки Президента України (1994). Був членом Спілок кінематографістів і театральних діячів України.
8. Володимир Дальський також відомий як автор публікацій про театральну майстерність та книг про історію театру. Найвідоміша з них – книга спогадів «Театральними шляхами» (Київ, 1981).
9. Останні роки провів у Будинку ветеранів сцени ім. Н.М.Ужвій, який був побудований у 1959 р. у Пущі Водиці біля Києва для медико-соціального обслуговування самотніх ветеранів сцени похилого віку. Життя Володимира Дальського обірвалося 15 травня 1998 р. Актор похований на Байковому кладовищі. У 2012 р. до його 100-річного ювілею у Києві на фасаді його будинку була встановлена пам’ятна меморіальна дошка.
10. У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд В.М.Дальського №1221, що включає 5 од. зб. за 1950-1960-і роки. Незабаром інші документи фонду пройдуть повну науково-технічну обробку і стануть доступні для дослідників. Разом з тим, творчі документи актора зберігаються у особових фондах інших акторів-«франківців»: М. М. Крушельницького (№1132), Є. П. Пономаренка (№1146), Н. М. Ужвій (№1147), Н.К.Копержинської (№1169), а також драматурга О.Є.Корнійчука (№435) і театрознавця П. П. Перепелиці (№1241).
Інформацію підготували завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, кандидат іст. наук Ігор Резнік та начальник відділу використання інформації документів та комунікацій Наталія Климович.
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
ЦДАМЛМ України, ф. 616, оп. 6, од. зб. 361, арк. 67.
ЦДАМЛМ України, ф. 1169, оп. 1, од. зб. 1, арк. 37.
ЦДАМЛМ України, ф. 616, оп. 6, од. зб. 361, арк. 66.
