Україна. Знати – це перемагати! Ірина Носик

Ми щиро вдячні усім країнам-партнерам, які підтримують і допомагають нашій країні протистояти збройній агресії росії. Серед лідерів безумовно є Канада.

Сьогодні наша розповідь про українську мисткиню, яка зробила вклад не лише у розвиток української культури, а й збагатила культурну та наукову скарбницю Канади, стала першим художником «мікроскопічного світу».

30 травня виповнилося 90 років від дня народження українсько-канадської художниці, мозаїстки, ілюстраторки наукових видань з біології, мистецтвознавиці, культурної діячки Ірини-Романи Носик (1932–2016).

Мисткиня народилася 30 травня 1932 р. (за іншими даними – 1928 р.) у м. Чортків на Тернопільщині. Дідусь по материній лінії – Антін Горбачевський був адвокатом, співзасновником Української національно-демократичної партії (УНДП), послом Галицького сейму, делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки. Власне він й розгледів схильність дівчинки до малювання. Брат дідуся Іван (Ян) Горбачевський – хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний, освітній діяч, перший українець–міністр охорони здоров’я Австро-Угорщини. Нині його ім’я носить Тернопільський національний медичний університет. Батько майбутньої мисткині Іван Роман Носик був сотником Української Галицької Армії, кооператором.

Наприкінці 1930-х дідусь на свої заощадження відправив дівчинку на навчання до Європи. Спочатку сім’я опинилася в Празі, а згодом – в австрійському м. Інсбруку, де Ірина закінчила гімназію та малярську школу. У 1945–1949 рр. вивчала мистецтво в Інсбруцькому університеті імені Леопольда і Франца (нім. Leopold-Franzens-Universitat Innsbruck), в 1949 р. відвідувала студію професора малярства Кірхмайєра. Дебют юної художниці відбувся на університетській художній олімпіаді у Швейцарії. Потім була виставка «Творчість переміщених митців» в Австрії, яка принесла їй визнання. Усі роботи мисткині були присвячені Батьківщині.

У 1947 р. Мистецька Галерея Інсбрука викупила 3 роботи художниці. Тоді ж міжнародна організація «Pax Romana» в Римі запропонувала їй стипендію. Однак, батькам запропонували роботу в Канаді. Тож, у 1949 р. сім’я емігрувала до Вінніпега, а наступного року – до Торонто. Батько влаштувався лаборантом на кафедру зоології в Торонтський Університет (англ. The University of Toronto). Ірина Носик поновила навчання в Онтарійському коледжі мистецтва, але не закінчила його. На кафедрі зоології з’явилася вакансія ілюстратора для наочного супроводу лекцій та публікацій. Ірина Носик узяла участь у конкурсі з малювання, на якому крім неї було ще 29 претендентів, і здобула перемогу. Попереду була цікава робота зі створення зображень біологічних досліджень під мікроскопом.

І. Носик працювала науковим ілюстратором з біології упродовж 1951–1976 рр. За 25 років роботи мисткиня створила понад 2 000 наочних зображень для лекційних занять, підручників, публікацій науковців тощо. Низка робіт була змальована з «натури» за допомогою мікроскопа. Понад 700 робіт потрапили до архіву Торонтського Університету. Біологічні ілюстрації І. Носик понад 35 років використовувались викладацьким складом університету.

Лабораторні зображення надихнули мисткиню змальовувати організми в міфічній обробці. У результаті з’явилися полотна, які формували експозиції захоплюючого світу під мікроскопом. Розповіді про її творчість почали з’являтися на телеканалі СBC, сторінках преси Великобританії (газ. «Daily star»), Канади (ж. «Star weekly», «Ми і світ», газ. «The Varsity», «Toronto Tribune»), США, Франції тощо. Статті з мистецтва авторства самої І. Носик публікувались в канадських журналах «Голос Молоді» та «Жіночий Світ». Згодом вона здобула фах біолога в Онтарійському коледжі мистецтва.

Також І. Носик писала портрети, натюрморти, пейзажі акрилом та олією у широкому стильовому діапазоні: від реалізму до абстракції. А під час подорожей по Бельгії та Франції мисткиня захопилася мозаїкою, внаслідок чого почали з’являтися монументальні твори, у тому числі і на історичну тематику – «Княгиня Ольга», триптих «Слово о полку Ігоревім».

Перша індивідуальна виставка Ірини Носик відбулася 17 жовтня 1962 р. в Brook Bond Tea Centre Торонто, яку організував Осередок Дочок Імперії ім. д-ра Олександра Кошиця. Наступна – в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку (США) 15 грудня 1979 р. У квітні 1980 р. ця виставка експонувалася в Ірвінгтоні (штат Нью-Джерсі, США).

Ірина брала активну участь у мистецькому житті української громади. У 1954 р. вона брала участь у святкуваннях та виставках Об’єднання мистців українців в Америці (ОМУА). Презентувала 4 свої роботи на Образотворчій Виставці Молодих Українських Митців у 1955 р. в Торонто, яку організував Літературно-Мистецький Клюб. У 1956 р. увійшла до новоствореної Української Спілки Образотворчих Митців (УСОМ). Брала участь у першій виставці УСОМ у 1957 р. Від 1976 р. Носик була членкинею Канадсько-Української Мистецької Фундації (КУМФ), а в 1980-х рр. – членкинею її Дирекції.

У 1976 р. Ірина почала працювати художницею в медичній клініці в Нью-Йорку (США). Однак, через слабке здоров’я батьків змушена була повернутися до Торонто фактично за декілька місяців після призначення.Ірина Носик померла 21 липня 2016 р. у Торонто. Цікавий факт – свої твори мисткиня заповіла передати Чортківському краєзнавчому музею.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.

Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Оксана Бублик.

Фото Ірини Носик з обкладинки журналу «Ми і світ» (грудень 1959 р.).
З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.