У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 100-річного ювілею українського поета-гумориста і сатирика Павла Прокоповича Глазового (1922–2004) представляємо документи з його особового фонду (ф. 1026), що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Павло Глазовий народився 30 серпня 1922 р. у с. Новоскелюватка на Миколаївщині у родині заможного хлібороба. Незабаром його батько Прокіп був «розкуркулений» місцевим комнезамом, тож родині довелося тікати до індустріального селища неподалік Миколаєва. Юнак навчався у педагогічній школі у м. Новомосковську (Дніпропетровська обл.). Під час війни батьків Павла Глазового репресували. У 1940 р. призваний до армії, отримав кваліфікацію авіаційного механіка. Брав участь у Другій світовій війні. Був демобілізований у 1947 р.
Після закінчення війни продовжив здобувати освіту в Криворізькому педагогічному інституті (1947–1949) і на філологічному факультеті Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького (1949–1950). На навчання до Києва перевівся завдяки сприянню Остапа Вишні, який помітив обдарованого хлопця і допоміг йому побудувати літературну кар’єру. У 1950–1961 рр. обіймав посаду заступника головного редактора журналу «Перець», потім був заступником головного редактора журналу «Мистецтво». Його твори друкувались у кожному номері «Перця», а наклад журналу за час його керівництва виріс до 3,5 млн примірників.
З 1968 р. Павло Глазовий був членом Спілки письменників України. З середини 1960-х до середини 1990-х років активно займався написанням збірок гумору та сатири. Він ставився до життя з гумором та іронією: «Життя – вогонь. У тім вогні серця людські палають, а сміху іскорки ясні над полум’ям літають… Якби не міг збирати я веселого й смішного, давно розпалась би душа під тягарем страшного.». Поет швидко став дуже популярним в народі, а його гуморески лунали на всіх великих концертах того часу. Доброзичливий і дотепний гумор П.П.Глазового завжди користувався популярністю. Його твори виконували такі майстри слова, як А. К. Сова, А. В. Литвинов, а нині – народний артист України А.Паламаренко.
Друкувався з 1940 р. Характерними особливостями його гуморесок, народних усмішок та фейлетонів є простота форми, яскравість художніх засобів, національний колорит, поєднання гумору і серйозності. Перша збірка поета «Великі цяці» була видана у 1956 р. Його творча спадщина нараховує 2 поеми («Слався, Вітчизно моя!» (1958), «Куміада» (1969)); 15 збірок гумору і сатири («Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Байки та усмішки» (1975), «Сміхологія» (1982), «Сміхослов» (1997) та ін.); 9 книжок для дітей («Пушок і Дружок» (1957), «Старі друзі» (1959), «Іванець-Бігунець» (1963), «Перченя» (1966) та ін.), а також низку окремих сатир та віршів (наприклад, «Клани і гетьмани», «Бородате чудо», «Соловки, соловки…», «Кум-президент»).
У 1993 р. удостоєний звання Заслуженого діяча мистецтв України, а у 1996 р. став першим лауреатом літературної премії імені Петра Сагайдачного.
Павло Глазовий помер 29 жовтня 2004 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Документи особового фонду П. П. Глазового були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України ним особисто у 1983, 1986 та 1998 рр. Його особовий фонд №1026 включає 161 од. зб. у складі 2 описів, що охоплюють період з 1944 р. до 1997 р.
Основний масив документів складають матеріали творчої діяльності (зброшуровані збірки сатири, блокноти, зошити, газетні вирізки з його гуморесками і віршами), епістолярна спадщина, індивідуальні і групові фотографії. Також представлені документи про фондоутворювача (статті, спогади, відгуки, рецензії тощо). Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.
Нагадуємо, що у роботі з архівними документами користувачі мають право публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати зміст архівних документів з посиланням на місце їх зберігання і з дотриманням умов передбачених законодавством (ЦДАМЛМ України, ф.__, оп.__, од. зб.__, арк.__).
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 16, арк. 9.
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 20, арк. 1.
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 1, арк. 1-7.
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 16, арк. 11.
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 16, арк. 16.
ЦДАМЛМ України, ф. 1026, оп. 2, од. зб. 12, арк. 4-5.
