20 вересня 2022 року виповнилося 130 років від дня народження Михайла Михайловича Новицького (1892–1964) – українського літературознавця та одного з найвідоміших дослідників біографії Тараса Шевченка. До ювілею митця пропонуємо ознайомитися з 10-ма цікавими фактами про нього:
1. Михайло Новицький народився 20 вересня 1892 р. у м. Ніжин Чернігівської губернії. Здобув освіту в Ніжинській класичній гімназії та на історико-філологічному факультеті Петроградського університету (нині – Санкт-Петербурзький державний університет), де навчався на стипендію Чернігівського земства. Після закінчення університету у 1919 р. викладав російську мову і літературу в Ніжині, однак невдовзі за рекомендацією академіка Олексія Шахматова перейшов на роботу до Української Академії Наук.
2. В історію українського літературознавства Михайло Новицький увійшов як шевченкознавець: він досліджував біографію видатного поета і художника, вивчав текстологію його творів, був редактором і упорядником видань Т. Шевченка та автором коментарів до них.
3. Наукова діяльність М. Новицького в шевченкознавстві розпочалася на початку 1920-х років, після закінчення університету. У 1921 р. М. Новицького прийняли на посаду старшого наукового співробітника Комісії для видання пам’яток новітнього українського письменства Історико-філологічного відділу, який діяв при АН УРСР з 1918 р. до 1926 р. Науковий світогляд М. Новицького в цей час формувався під впливом таких шевченкознавців, як С. Єфремов, Ю.Меженко, М. Плевако, П. Филипович, В. Міяковський.
4. Серед основних досягнень М. Новицького у 1920-х роках – підготовлені разом з С. Єфремовим видання творів Т. Шевченка «Поезія: У 2 т.» (1927), «Щоденник» (1927) та «Листування» (1929); опубліковані біографічні статті «До історії арешту Шевченка» (1925) ««Третье отделение» про Шевченка. Справка о рядовом Шевченке» (1926), «З листування Т. Г. Шевченка» (1926) та ін., а також видані книги для масового читача: «Єретик» (1927, 1928), «Наймичка» (1927), «Гайдамаки» (1928).
5. Після арешту С. Єфремова (1929) М. Новицький очолював «Комісію доби й оточення» (1932–1934), працював у Комітеті для видання творів Т. Г. Шевченка при ІІ відділі Всеукраїнської Академії Наук. У 1934 р. підготував до видання поему «Кавказ». Також взяв участь у підготовці перших двох томів ювілейного 8-томного зібрання творів до 120-річчя Т. Шевченка, які надруковані у 1935 р. без зазначення його імені.
6. У грудня 1937 р. вчений був заарештований органами НКВС і засуджений до 5 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Соловках, на будівництві Біломор-Балтійського каналу і у «Печорлазі» (Республіка Комі). У 1941 р. достроково звільнений і як військовозобов’язаний, направлений на роботу до шахти м. Кизел Молотовської обл. (нині – Пермський край). Після завершення війни за проханням М. Бажана і М. Рильського у липня 1946 р. переведений на роботу до Києва, де працював старшим науковим співробітником у Будинку-музеї Т.Г. Шевченка (1946–1952). У 1947 р. виступив консультантом при зйомках художнього фільму «Тарас Шевченко».
7. У 1954–1962 рр. працював у Державному музеї ім. Т.Г.Шевченка. Взяв активну участь у підготовці до друку томів 7-10 «Повного зібрання творів Тараса Шевченка» у 10 томах (1971–1964), «Біографії Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників» (1958) та «Спогадів про Т. Г. Шевченка» (1958).
8. Михайло Новицький помер 29 березня 1962 р. у Києві. Найповнішим джерелом для вивчення творчої спадщини вченого є його особовий фонд №1 у ЦДАМЛМ України, який налічує 495 од. зб. за 1913–1968 рр. та містить, зокрема, рукописи десятків статей та листів. Документи літературознавця та понад 1000 книг з його бібліотеки передала на зберігання його дружина Раїса Товстуха-Новицька у 1967–1968 рр.
9. У 2018 р. у київському видавництві «Наукова думка» у рамках проєкту «Наукова книга. Молоді вчені» вийшла друком монографія «Михайло Новицький – шевченкознавець : До 125-річчя від дня народження», написана постійною користувачкою, кандидаткою філологічних наук Галиною Карпінчук на матеріалах українських архівів і музеїв та, зокрема, особового фонду М. Новицького в ЦДАМЛМ України.
10. Представлені документи М. Новицького – фото 1950-х рр.; автограф з правками незакінченої з невідомих причин статті вченого про перших біографів Т. Шевченка 1930 р., а також виписки до статті про закордонну подорож Т. Шевченка у 1842 р.
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
ЦДАМЛМ України, ф. 1, оп. 1, од. зб. 448, арк. 1.
