У рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 58-те інформаційне повідомлення про українського письменника і журналіста доби Розстріляного відродження Дмитра Прокоповича Гордієнка (1901–1974). «Побачить той лиш і почує, хто в полі з зірками ночує…» – любив казати письменник Дмитро Гордієнко – невиправний мрійник і романтик, який у молодому віці потрапив у жорна сталінської репресивної машини, 20 років провів у виправно-трудових таборах та у спецпоселеннях, але зміг не лише вижити, а й продовжити писати після звільнення.
Його часто порівнювали з Володимиром Сосюрою, а Леонід Первомайський писав про нього: «Друже мій, летиш ти в далі ясні. У думках весняно-мрійних лиш. Даль далека, даль така прекрасна, ти ж на місці, друже мій, стоїш».
Дмитро Гордієнко народився 8 грудня 1901 р. у с. Плужники Київської губернії у родині землероба. Після закінчення місцевої школи у 1912 р. наймитував, з 1914 р. працював на Лохвицькому цукроварному заводі. Під час доби Визвольних змагань 1917–1921 рр. брав участь у бойових діях на Київщині у складі повстанських загонів. З 1921 р. обіймав партійні посади районного рівня у м. Яготині. З 1922 р. почав писати вірші, які видавались з 1923 р.
Після закінчення журналістських курсів у 1925 р. працював у редакціях газет «Вісті», «Пролетар» та журналів «Декада» і «Всесвіт» (в якому з травня 1933 р. обіймав посаду заступника редактора). Активно займався літературно-громадською роботою, долучився до створення регіональних філій спілки письменників «Плуг», очолював Полтавську губернську філію цієї організації, був членом літературних організацій «Молот», «Молодняк», «Пролітфронт», «ВУСПП» та Спілки письменників СРСР (з 1934 р.).
У 1930-х роках жив і працював у Харкові. У перший період своєї літературної кар’єри (до арешту) писав романи, нариси, оповідання, репортажі, присвячені висвітленню життя молоді в умовах колективізації і індустріалізації країни. Відомими стали його романи «Тинда» (1930) і «Завойовники надр» (1932) про життя шахтарів Донеччини.
Вийшли друком також поетичні збірки «У путь» (1927), «Арки» (1929), збірки оповідань «Поламані люди» (1929), «Злочин механіка» (1930), «Чужі профілі» (1933) та ін. Нетиповий для доби соцреалізму 1920-1930-х років літературний стиль автора постійно і дошкульно критикувався літературними критиками, які закидали автору надмірний романтизм і психологізм творів та уникнення ним зображення класової боротьби.
5 грудня 1934 р. Дмитро Гордієнко був заарештований у Харкові працівниками НКВС за обвинуваченням в участі у контрреволюційній терористичній організації (стаття 54-8 КК УРСР), під час допитів свою вину не визнав. 10 квітня 1935 р. був засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до 5 років виправних трудових таборів. Покарання відбував на Колимі, де після звільнення у 1939 р влаштувався вільнонайманим працівником до системи тресту «Дальстрой» НКВС СРСР.
У 1949 р. був заарештований вдруге і засуджений до 25 років виправно-трудових таборів. Другий термін покарання відбував у колонії м. Барнаула в Алтайському краї. У 1954 р. написав скаргу проти свого засудження до Генеральної прокуратури СРСР, яка була розглянута і задоволена.
2 грудня 1955 р. Воєнний трибунал Київського воєнного округу скасував постанову про засудження письменника і 4 січня 1956 р. він був звільнений. А 31 січня 1957 р. митець добився своєї реабілітації Воєнною прокуратурою Київського воєнного округу.
Після «повернення з пекла», як він писав у презентованому нижче листі до Павла Байдебури, Дмитро Гордієнко жив у рідному селі на Київщині. Він знайшов у собі сили повернутися до літературної роботи та займався підготовкою до друку збірок вибраного зі своїх творів та перевидання романів 1930-х років.
Продовжував писати збірки поезії, наприклад «Крізь бурі й дими» (1953). Письменник помер 1 січня 1974 р. у с. Плужники.Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
#ЗвіроюуПеремогуУкраїни
#ЦДАМЛМ_України
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.
Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:
• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua
• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/
• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/
• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A
• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain
• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/
