Галина-Інга Миколаївна Карклінь (Зеберг-Рогальська) (1923–2004)

У рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 59-те інформаційне повідомлення про латиську і українську мистецтвознавицю, журналістку і художницю, жертву сталінських репресій Галину-Інгу Миколаївну Карклінь (Зеберг-Рогальську) (1923–2004), яка провела дитинство та значну частину життя в Києві, займалася дослідженням українського образотворчого мистецтва, подорожувала Буковиною і Поліссям та зробила великий внесок у розвиток українського мистецтвознавства.

Галина-Інга Карклінь народилася 28 грудня 1923 р. у Києві. Її дитинство проходило в приватному будинку у Виноградному провулку (Печерський район) та в с. Левків на Житомирщині.

Після арешту батьків у 1937 р. виховувалася в родині драматурга Івана Кочерги. У роки Другої світової війни перебувала з матір’ю у німецькому концтаборі, з якого була звільнена у 1945 р. У 1946–1948 рр. проживала у Ризі, де навчалась на філологічному факультеті Латвійського державного університету.

23 травня 1948 р. була заарештована разом із чоловіком Янісом Каркліньшем працівниками НКВС за звинуваченням у націоналістичній змові (ст. 54 КК УРСР). Засуджена Воєнним трибуналом Київського воєнного округу до розстрілу, який замінено на 25-річне ув’язнення у виправно-трудових таборах суворого режиму. Покарання відбувала в таборі у Комі АРСР, де познайомилась із репресованою латиською художницею Ельзою Швалбе, з якою продовжила спілкування після звільнення.

14 березня 1955 р. була амністована Воєнним трибуналом, який переглянув її справу, зменшив термін покарання до 6 років і скасував її обмеження у правах (офіційно мисткиня була реабілітована лише після ухвалення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» 17 квітня 1991 р.).

Після звільнення у 1956 р. переїхала разом із табірною подругою Ельзою Швалбе до Києва.Г.-І. Карклінь продовжила здобувати літературну освіту в Літературному інституті ім. М. Горького у Москві, в якому навчалася 3 роки. Подорожувала Буковиною і Поліссям, вивчаючи звичаї і фольклор місцевого населення. У Києві записала десятки інтерв’ю з провідними діячами літератури та інших видів мистецтва, часто виступала як літературний критик. Підтримувала тісні творчі зв’язки з перекладачем Борисом Теном, живописцем Миколою Максименком, художником Сергієм Григор’євим, родинами Смоличів і Гончарів.

Друкувалася у латиській і українській пресі з 1963 р. та є автором 20 книг і понад 700 статей. Її наукові дослідження і публіцистичні статті присвячені вивченню латисько-українських культурно-мистецьких зв’язків та творчості відомих скульпторів і художників.

Відома як авторка книги «Художники Латвії» (1977), книги нарисів та есе про творчість і дружні зв’язки українських та латиських митців «Відлуння близьких і далеких доріг» (Київ, 1987); нарисів «Буковинські оповідання» (1970), «Поліські оповідання» (1973), «Осінь в Житомирському Поліссі» (1972); низки мистецтвознавчих статей («Сонячний світ художника» (1979) (про Миколу Глущенка»), «Дорогою дружби», «Про творчу діяльність В. В. Канівця (1973), «Театр невідомого актора на екрані» (1976) (про екранізацію творчості Юрія Смолича) та ін.

Як художниця відома завдяки своїм акварельним натюрмортам, пейзажам, пастельним портретам, глиняним фігуркам. Її персональні виставки відбувалися у Ризі (1990), Києві, Житомирі та Львові (1990–1992).

Життя Галини-Інги Каркліні обірвалося 25 січня 2004 р. у м. Рига.

З 1979 по 2003 рр. вона неодноразово передавала свої документи на зберігання до ЦДАМЛМ України. Вони увійшли до її особового фонду № 845, який вміщує 319 од. зб. у складі 3 описів за 1912–2003 рр.

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.

#ЗвіроюуПеремогуУкраїни
#ЦДАМЛМ_України
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:
• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua
• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/
• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/
• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A
• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain
• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/

Галина-Інга Карклінь. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 112, арк. 17.
Г.-І. М. Карклінь (ліворуч) з подругами. м. Київ, вул. Козловська. 1930-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 116, арк. 1.
Г.-І. М. Карклінь (остання по центру) з подругами. м. Київ, Виноградний провулок. 1930-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 116, арк. 2.
Ксерокопія довідки про звільнення з виправного табору за амністією, виданої Г.-І. М. Зеберг-Рогальській (Каркліні) Міністерством юстиції СРСР 18 листопада 1955 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 92, арк. 1.
Г.-І. М. Карклінь. Портрет чоловіка Яніса Каркліньша. Темпера, фотокопія. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 3, од. зб. 16, арк. 1.
Г.-І. Карклінь. 1940-ві рр. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 112, арк. 3.
Г.-І. М. Карклінь з подругою Ельзою Швалбе після звільнення з виправно-трудового табору. м. Київ. 1957 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 118, арк. 7.
Г.-І. М. Карклінь. Фрагмент нарису «Буковинські оповідання». Машинопис з авт. правками. 1970 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 1, од. зб. 26, арк. 1.
Г. І. М. Карклінь та перекладач Борис Тен у м. Житомирі. 1973 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 1, од. зб. 13, арк. 1.
Г.-І. М. Карклінь. Стаття «Сонячний світ художника». Журнал «Всесвіт», №12, 1979 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 1, од. зб. 10, арк. 86.
У кабінеті Юрія Смолича: Олена Смолич, скульптор Карліс Стараст і Галина-Інга Карклінь. Травень 1977 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 121, арк. 5.
Портрет Г.-І. М. Каркліні роботи С.О. Григор’єва з дарчим написом. Папір, акварель. 1978 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 114, арк. 1.
Г.-І. Карклінь з художником С.О. Григор’євим. м. Київ, Конча-Озерна. 1978 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 121, арк. 15.
Г.-І. М. Карклінь. Стаття «Латвійський митець – великому синові України». Вирізка з газети «Вісті з України», №12, березень 1984 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 1, од. зб. 20, арк. 8.
Г.-І. М. Карклінь з О. Т. Гончаром. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 121, арк. 19.
Лист Г.-І. М. Каркліні директору ЦДАМЛМ УРСР М.І. Крячку щодо наповнення нею власного особового фонду. Автограф. м. Рига. 18 жовтня 1988 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 43, арк. 1.
Довідка про реабілітацію 17 квітня 1991 р., видана Генеральною прокуратурою України Г.-І. М. Каркліні 8 грудня 1993 р. ЦДАМЛМ України, ф. 845, оп. 2, од. зб. 101, арк. 1.