У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 105-річчя української поетеси Любові Василівни Забашти (1918–1990) представляємо інформаційне повідомлення, архівні документи її особового фонду (Ф. 517) та друковані видання, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Любов Забашта народилася 3 лютого 1918 р. у м. Прилуках на Чернігівщині (тоді Полтавської губернії) у сім’ї Василя і Єфросинії Гришків. З дитинства дівчинка любила поезію та українські пісні. Це захоплення пробудив у ній дід, батько матері, Січкар Семен Герасимович.
У ранньому віці вона крадькома складала свої перші вірші, а вже у 10 років стала відвідувати літературну студію, керівником якої був Микола Навроцький. Перші її поезії були надруковані в газеті «Правда Прилуччини».
У 1935 р. на обласній нараді молодих літераторів у Чернігові сімнадцятирічна Любов представила свої вірші, які припали до душі почесному гостю наради Павлу Тичині. Схвальне слово прославленого поета надало віри і наснаги молодій поетесі у прагненні стати письменницею та вступити до гуманітарного інституту.
Однак батько відмовив її від вступу через репресії проти діячів культури тих часів. У 1939 р. під час навчання в Інституті інженерів водного транспорту в Одесі Любов познайомилася з Валентином Забаштою, згодом вони одружилися і у них народився син Ігор.
У 1940 р. подружжя одержало призначення інженерів-кораблебудівників на Рибінську судноверф. З початком війни разом із судноверф’ю поетеса була евакуйована в Красноярськ, а її чоловіка призвали на фронт.
У 1942 р. Любов Василівна отримала звістку про те, що її чоловік пропав безвісти в боях під Новоросійськом, і залишилася вдовою з маленьким сином на руках.
З 1944 р. працюючи в Києві інженером-кораблебудівельником та відчуваючи потребу писати, без відриву від виробництва Любов навчалася на мовно-літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Український державний університет імені Михайла Драгоманова). Також поетеса брала активну участь у студентському літературному житті.
1949 рік можна вважати початком творчого зростання поетеси. У 1950 р. виходить друком перша збірка «Нові береги», Любов Забашта стає членом Спілки письменників та знайомиться з багатьма відомими літераторами.
У 1952 р. вийшла збірка «Щоб мовчали гармати», у 1956 р. – збірка «Калиновий кетяг».Інші відомі її збірки – «Квіт папороті» (1959 р.), «Берег надії» (1974 р.), «Київська гора» (1982 р.). Варто згадати і драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай» (1968 р.); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971 р.); «Леся Українка» (1973 р.); «Софія Київська» (1982 р.), які продемонстрували інтерес поетеси до української культури та історії.
У творчому доробку Любові Забашти є також роман «Там, за рікою – молодість» (1970 р.) та художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983 р.). Значне місце у творчості поетеси займають твори, присвячені Т. Шевченку: поема «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та ін.
Композитори на слова поетеси створили понад п’ятдесят пісень. Серед них: «Україно, матінко, матінко моя» А. Кос-Анатольського, «Червона ружа» І. Шамо, «О юність, юність» П.Майбороди», Криниця мого дитинства» О. Білаша. Ліричний вірш «Ой вербиченько», музику до якого написав І. Шамо, став народною піснею.
Композиторами покладені на музику також епічні твори поетеси: кантата Г. Майбороди «Запорожці», «Балада про матроса» Ю. Мейтуса, «Сходить сонце над Вкраїною» Я. Цегляра.За 40 років літературної творчості Любов Забашта написала значну кількість віршів, поем, балад, повістей, романів.
Широкому колу читачів поетеса відома і як авторка віршів для дітей. Її внесок в дитячу літературу є вагомим і важливим. Головним її завданням як дитячої поетеси було бажання відкрити малюкам поезію життя шляхом проявлення у слові краси та гармонії світу.
Перша збірка віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована у 1963 р. Пізніше вийшли друком збірки «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу» та ін.З 1956 р. Любов Василівна була дружиною поета Андрія Малишка, який на 13 років став для неї справжнім другом та порадником.
Після смерті поета у 1970 р. поетеса впорядкувала його рукописи, спогади, листи, фотографії і передала їх до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтваУкраїни.
Крім того, у 1982 р. за її ініціативи тут був створений меморіальний кабінет поета, в якому з максимальною достовірністю була відтворена прижиттєва обстановка, в якій жив і творив поет. До кабінету Любов Забашта передала особисті речі, меблі та друковані видання свого чоловіка.Як член редколегії видавництва «Дніпро» вона брала активну участь в упорядкуванні та підготовці текстів посмертного 10-томного видання творів А. Малишка (1972–1974 рр.).
21 липня 1990 р. під час лікування в Хмільнику Любов Василівна раптово померла. Похована на Байковому кладовищі. У 2005 р. за ініціативою сина поетеси було засновано щорічну літературно-мистецьку премію імені Любові Забашти «Квіт папороті».
Документи, зібрані у особовому фонді, були передані на постійне зберігання в ЦДАМЛМ України самою поетесою у 1973–1974 рр. та у 1996 р. її сином Ігорем Валентиновичем Забаштою.
Основний масив документів складають: рукописи творів, записні книжки, статті, рецензії, матеріали до біографії та творчої діяльності, матеріали А. С. Малишка, вітальні телеграми, листування та образотворчі матеріали.
Значна кількість документів, що стосуються творчості Л. В. Забашти зберігаються у фондах А. Малишка (Ф. 22), Л. Руденко (Ф. 120), А. Кос-Анатольського (Ф. 124), О. Довженка (Ф. 690) та у особових фондах багатьох інших митців.Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів та комунікацій Марія Бугаєва.
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
#ЗвіроюуПеремогуУкраїни
#ЦДАМЛМ_України
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України
Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:
• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua
• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/
• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/
• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A
• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain
• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/
