Дмитро Володимирович Ахшарумов (1864–1938)

У рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 60-те інформаційне повідомлення про українського скрипаля, диригента, композитора і педагога, представника Розстріляного відродження Дмитра Володимировича Ахшарумова (1864–1938).

Постать Дмитра Ахшарумова не є надто відомою у всеукраїнському масштабі, натомість він дуже шанований полтавцями за величезний вклад у розвиток музичного мистецтва краю. Його шанують передусім як засновника Полтавського музичного училища і симфонічного оркестру та митця, який започаткував практику турне оркестрів країною з метою популяризації класичних музичних творів.

«Гігант двометрового зросту, сповнений тактовністю і гідністю, стоїть він за пюпітром і просто, скромно, не переймаючись зовнішньою красою манери і поз, серйозно й строго виконує свій обов’язок, дбаючи лише про найкраще, найбільш правдиве тлумачення змісту і сенсу тих музичних творів, котрі ним виконуються…». «Чудовий диригент зі складним прізвищем, він вміє зачаровувати і захоплювати публіку й надав нам зразок блискучого, темпераментного диригентського виконання» – так про його концерти у Берліні у 1908 р. відгукувались газети «Morgen-Post» і «Berliner Zeitung am Mittag».

Дмитро Ахшарумов народився 20 вересня 1864 р. у м. Одеса у родині поета. Його батько походив з грузинського дворянського роду XVІІІ ст. Після закінчення Полтавської військової гімназії юнак здобував музичну освіту у Санкт-Петербурзькій (1884–1885) і Віденській (1885–1886) консерваторіях. Дебютував в якості скрипаля у 1886 р.

Упродовж наступних 10 років взяв участь у 200 музичних концертах, на яких виконував класичні твори скрипкового репертуару та власні композиції і обробки творів.

У 1898 р. музикант переїхав до Полтави, де ініціював створення Полтавського музичного училища (1902) і симфонічного оркестру при ньому та очолив губернське відділення Російського музичного товариства (1899). З 1904 р. був директором цього училища. У 1900–1914 рр. в якості диригента оркестру, у складі якого було 53 музиканти, організував 11 турне до Одеси, Харкова, Санкт-Петербурга, Варшави, Вільнюса, Берліна.

На його концертах популяризувалися твори класиків – В. Моцарта, Л. Бетховена, М. Лисенка та ін. З 1919 до 1925 рр. Дмитро Ахшарумов був диригентом симфонічного оркестру у Феодосії, Москві, Петрограді, Воронежі. 9 квітня 1924 р. заарештований за доносом у Петрограді та висланий з міста без права повернення.

У 1925 р. він заснував Воронезький державний симфонічний оркестр, який очолював до 1929 р. Всього впродовж життя взяв участь у 372 музичних концертах. Його найвідоміші власні твори – «Елегія для струнного оркестру», «Сюїта на українські теми в стилі старовинної музики», «Українська пісня» для скрипки.

У 1929 р. митець переїхав до Туркменістану і став співзасновником Ашхабадського музичного училища, де до арешту працював завідувачем музичного відділу. 16 листопада 1937 р. Дмитро Ахшарумов був заарештований працівниками НКВС. 29 листопада 1937 р. названий судом «ворогом народу» і засуджений до страти за 58 статтею КК СРСР. Розстріляний у тюрмі м. Ашхабада 3 січня 1938 р. Посмертно реабілітований 6 липня 1967 р.

Судовою колегією по кримінальним справам Верховного суду Туркменської РСР. Провідну роль у відновленні доброго імені митця відіграв композитор Леонід Кауфман, який подавав до прокуратури протести і клопотання щодо припинення кримінальної справи проти нього і його реабілітації.

Примітно, що учні Дмитра Ахшарумова в спогадах дуже тепло відгукуються про нього. Наприклад, скрипалька Олена Василенко пригадує, що «…Він запам’ятався мені великим, високим, красивим, з глибокими стомленими очима. Видатним його досягненням було створення при технікумі симфонічного оркестру. Наше виконання було далеко не досконалим (багато учасників оркестру взагалі нещодавно вперше взяли інструменти до рук), але нас навчали Музиці. Нас навчали її слухати, любити і розуміти, нею жити… І треба було бачити, з яким захопленням диригував Дмитро Володимирович цим оркестром і з яким захопленням грали ми всі під його керівництвом. Ми були його родиною, … але він був вимогливим і суворим педагогом…». Також цікаво, що на честь Дмитра Ахшарумова був названий створений у 2002 р. камерний оркестр Полтавської обласної філармонії.Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.

#ЗвіроюуПеремогуУкраїни
#ЦДАМЛМ_України
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:
• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua
• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/
• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/
• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A
• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain
• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/

Д. В. Ахшарумов. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 2.
Д. В. Ахшарумов. 1903 р. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 1.
Відгук проф. [С. М.] Круглікова на концерт скрипаля Д. В. Ахшарумова в 1892 р. Виписки Л. С. Кауфмана з журналу «Артист» (№19, січень 1892 р.). ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 542, арк. 4-4зв.
Фотокопія афіші концерту Д. В. Ахшарумова у Полтаві. 1903 р. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 542, арк. 7.
Умови прийому до Полтавського музичного училища за підписом директора Д. В. Ахшарумова. 1912 р. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 545, арк. 1.
Д. В. Ахшарумов з учнями Полтавського музичного училища. 1900-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 16.
Д. В. Ахшарумов з учнями біля Полтавського музичного училища. 1900-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 54.
Відгуки німецької преси на концерт оркестру Д. В. Ахшарумова у Берліні в 1906 р. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 542, арк. 7.
Д. В. Ахшарумов. 1900-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 3.
Д. В. Ахшарумов зі своїм оркестром під час турне. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 61.
Фотокопія довідки про припинення кримінальної справи Д. В. Ахшарумова 4 липня 1967 р., видана Прокуратурою Туркменської РСР Л. С. Кауфману. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 551, арк. 1.
Фотокопія довідки про реабілітацію Д. В. Ахшарумова 6 липня 1967 р., видана Верховним судом Туркменської РСР Л. С. Кауфману. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 551, арк. 3.
Д. В. Ахшарумов. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 543, арк. 13.
Спогади про Д. В. Ахшарумова його учениці О. І. Василенко. 1967 р. ЦДАМЛМ України, ф. 4, оп. 2, од. зб. 552, арк. 1-2.