У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річного ювілею українського письменника, драматурга і публіциста Юрія Петровича Дольд-Михайлика (псевд. Г. Степовий) (1903–1966) представляємо документи його особового фонду № 25, що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Юрій Дольд-Михайлик народився 17 березня 1903 р. у с. Бутенки на Полтавщині у багатодітній селянській родині. Навчався у місцевій школі та у комерційному училищі у м. Кобеляки. Працювати почав з 1919 р. – лектором-бібліотекарем у с. Павлівка, у повітовому відділі народної освіти в Кобеляках, директором Лозівської дитячої трудової колонії (м. Лозова Харківської обл.), вчителем у м. Павлоград Дніпропетровської обл.
У 1928 р. закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти. Понад 20 років присвятив журналістиці – працював у редакціях низки газет.У 1925 р. опубліковане перше оповідання Юрія Дольд-Михайлика «Щоденник нестаріючої людини». На сторінках журналів регулярно виходили його нариси, оповідання і фейлетони.
З 1934 р. працював у галузі кінодраматургії (писав сценарії науково-популярних, хронікальних і кількох художніх фільмів (наприклад, «Далеко від Батьківщини» (1960)).
У 1934–1935 рр. був головним редактором Української студії кінохроніки», у 1936–1937 р. – керівником «Кінолітопису», від 1937 р. до 1942 р. – головним редактором Київської кіностудії. У роки Другої світової війни очолював театральний відділ Управління в справах мистецтв Туркменської РСР.
Як письменник найбільше відомий завдяки художнім романам про розвідників «І один у полі воїн» (1956 р.) та «У чорних лицарів» (1964), які розійшлися величезним тиражем у 3 млн примірників в Україні та інших країнах. Окремими виданнями вийшли книги його оповідань і нарисів «Між двома батьківщинами» (1930), «Жіночі портрети» (1934), «Портрет матері» (1954), роман «Степовики» (1949), п’єси «Мати», «Земля», «Бориславська трагедія» та ін.
Твори письменника були досить популярними у той час, про що також свідчать понад 10 тисяч надісланих читачами автору листів з відгуками на них. Юрій Дольд-Михайлик помер 17 травня 1966 р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Документи особового фонду Ю. П. Дольд-Михайлика № 25 були передані до ЦДАМЛМ України його дружиною Галиною Маркіянівною у 1981–1983 рр. та О. І. Куликом у 1987 р. Він містить 206 од. зб. за 1920–1983 рр. Основний масив документів складають матеріали творчої діяльності письменника (рукописи і машинописи романів, оповідань, повістей, п’єс, начерки до творів), епістолярна спадщина, індивідуальні і групові фотографії з родичами і колегами. Зокрема, велику цінність для дослідників мають документи, що висвітлюють літературно-мистецьке життя в Україні 1940–1960-х рр., та десятки світлин українських письменників і журналістів.
Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає опис особового фонду Ю. С. Мейтуса (ф. 25, оп. 1) до інформаційного повідомлення проєкту «АРХІВажлива СПРАВА».
З описом можна ознайомитися у «Комплексній системі інформатизації ЦДАМЛМ України».
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
#ЗвіроюуПеремогуУкраїни
#ЦДАМЛМ_України
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.
