Шановні друзі, до Дня Незалежності України пропонуємо вашій увазі новий виставковий онлайн проєкт, присвячений 225-й річниці першого видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798).
Період активної творчості Івана Котляревського (1769–1838) припав на порубіжжя ХVIII-XIX сторіч, коли на тлі складних суспільно-політичних процесів спостерігалося стрімке зростання української духовності і самоідентичності. Поява «Енеїди», в якій у невмирущих образах і народною мовою було представлено життя українців як предмет художнього зображення, визначила автора твору провідною постаттю української літератури всього дошевченківського періоду.
Автор працював над текстом «Енеїди» близько 30 років. Про початкові фрагменти своєї поеми він писав: «Там душа моя». Працюючи над ними поет був досить широко обізнаний з українською літературою ХVІІІ ст., зокрема, з бурлескними й сатиричними віршами, інтермедіями, і, можливо, з творами Григорія Сковороди.
Перше видання «Енеїди» було здійснено без відома автора у 1798 р. Поема Котляревського набула великої популярності, перші її частини поширювались у рукописних копіях і за одним із таких списків її видав Максим Парпура в 1798 р. під назвою «Енеїда». У 1808 р. на світ з’явилося друге видання. Обидва перші видання містили лише три частини поеми. У 1809 р. відбувся друк третього видання, яке було підготоване самим автором і містило четверту частину твору.
Автор працював над п’ятою і шостою частинами «Енеїди» до кінця життя. Перше повне видання поеми було видане після смерті Івана Котляревського у 1842 р. у типографії Харківського університету. Саме за цим виданням «Енеїда» перевидавалася десятки разів.
«Енеїда» не лише дає можливість поринути у містерію українського духу і безкрає море гумору нашого народу, а й висвітлює низку суспільних, етичних та естетичних проблем тогочасного суспільства через призму світової класичної спадщини – «Енеїди» римського поета Вергілія. Котляревським були збережені оригінальні події та імена героїв твору, але під виглядом троянців і богів Олімпу перед читачами постають різнотипові образи тогочасного українського суспільства. Твір став вікопомним і його вихід у світ започаткував новий етап розвитку української літератури. «З появою «Енеїди» забуте, закинуте під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу воскресло знову. Іван Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється серце», – так висловився про твір український письменник та громадський діяч Михайло Коцюбинський.
У межах нового виставкового проєкту, який пропонується вашій увазі, представлено архівні документи та друковані видання з фондів ЦДАМЛМ України, зокрема, цінний архівний документ, котрий зберігається у фонді літературознавця Юрія Меженка і датується першою половиною ХІХ ст. – зошит із рукописним записом тексту «Енеїди» Котляревського, який належав священику Мрочковському. Також представлено низку образотворчих творів українських митців Івана Їжакевича, Михайла Дерегуса, Антона Середи, Марії Котляревської, Анатолія Базилевича для «Енеїди», світлини знакових місць, пов’язаних із персоною автора твору тощо.
Джерельний потенціал фондів ЦДАМЛМ України, документів і друкованих видань, присвячених постаті Івана Котляревського та одному з найбільш знакових творів української літератури – «Енеїді», зацікавить широке коло поціновувачів української історії та літератури.
