В останню неділю серпня уся українська спільнота відзначала чергову річницю від дня народження Івана Яковича Франка!
Направду, діяльність Франка можна вважати однією з підвалин формування української ідентичності. Він і письменник, і публіцист, перекладач і літературознавець, етнограф, філософ, громадський діяч.
Іван Франко прийшов у цей світ 27 серпня 1856 р. в родині коваля у селі Нагуєвичі на Львівщині. Студіював гуманітарні науки в університетах Львова, Чернівців і Відня. Від середини 1870-х рр. провадив активну журналістську діяльність на сторінках галицьких видань: «Громадський друг», «Літературний вісник», «Діло», «Зоря», «Життє і слово» та інших. Був засновником і членом Української радикальної партії та Української національно-демократичної партії. Очолював різні секції Наукового товариства ім. Шевченка, прилучився до діяльності низки громадських організацій.
Літературна спадщина Івана Яковича настільки масштабна, що й зараз серед франкознавців не існує усталеної думки щодо її кількості. Немає жанру в якому б він не творив. Поетичні збірки «Зів’яле листя» і «Мій Ізмарагд»; поеми «Мойсей», «Смерть Каїна», «Іван Вишенський», «Бідний Генріх», «Лис Микита»; прозові твори «Борислав сміється», «Галицькі образки», «Boa constrictor», «Захар Беркут», «Перехресні стежки»; п’єси «Рябина», «Украдене щастя», «Сон князя Святослава» і ще багато-багато творів.
Перекладацька діяльність Франка була не менш активною, адже він знав більше 10 мов. Ще за шкільних років перекладав античних авторів. Завдяки йому українською зазвучали Ґете, Шекспір, Бернс, Байрон, Діккенс, Гюго, Флобер, Золя, Сервантес, Марк Твен, Аліг’єрі та інші діячі світової літератури.
Залишивши нам свою дорогоцінну спадщину, Іван Франко відійшов у засвіти 28 травня 1916 року і знайшов спочинок на Личаківському цвинтарі.
У ЦДАМЛМ України відклалася низка документів пов’язаних з висвітленням та переосмисленням творчості митця. Передусім варті уваги ілюстрації українських художників до франкової прози, що відклалися у колекції Творів образотворчого мистецтва з художніх виставок України (ф. 700) та особових фондах Миколи Сліпченка (ф. 823), Володимира Литвиненко (ф. 1000).
Ноти музичних творів на вірші Франка містяться у особових фондах композиторів Юлія Мейтуса (ф.182), Анатолія Кос-Анатольського (ф. 124) і Петра Глушкова (ф.189), Климентія Домінчена (ф. 363).
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
На фото
Іван Франко. Листівка. ЦДАМЛМ України Ф. 271, оп. 1, од. зб. 302, арк. 53.
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України
Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:
• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua
• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/
• Сторінка у Твіттер https://twitter.com/csamlaua
• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain
• Instagram https://www.instagram.com
• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A
