Сьогодні, 27 жовтня, відповідно до Указу Президента України відзначається День української писемності та мови. Архів-музей пропонує вашій увазі інформаційне повідомлення про знаних українських літераторів і перекладачів Миколи Лукаша, Григорія Майфета, Романа Лубківського, особові фонди яких зберігаються у ЦДАМЛМ України.
Яскравим явищем в історії української літератури є діяльність перекладача, мовознавця, поліглота, лексикографа Миколи Олексійовича Лукаша (1919–1988), який зробив доступними українському читачеві перлини світової літератури. Вчений знав понад 20 мов і є першим науковцем в Україні, кому вдалося перекласти «Фауста» Ґете. Він працював 18 років та зумів перекласти обидві частини твору. Він також переклав українською поезії Фрідріха Шиллера, «Мадам Боварі» Гюстава Флобера, поему Юліана Тувіма «Бал в опері», «Декамерон» Джованні Боккаччо Миколою Лукашем був перекладений староукраїнською мовою XVII – XIX століть.
Надзвичайною плідністю вирізнялася діяльність українського письменника, літературознавця та перекладача, дослідника проблем перекладознавства Григорія Йосиповича Майфета (1903 – 1975). Він народився у м. Ромни на Сумщині. Здобув освіту у Полтавській духовній семінарії, а згодом − у Полтавському інституті народної освіти (нині – Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка). На початку 1930-х рр. викладав українську мову та літературу в Полтавському технікумі промислової кооперації, пізніше – у Музичному училищі ім. Миколи Лисенка. У період викладання Г. Майфет написав понад 100 літературно-критичних статей та монографій з проблем української та зарубіжної літератури, вивчав джерела в оригіналі, досліджував переклади творів Шевченка на англійську, німецьку та французьку мови. Вільно володів англійською, французькою, німецькою, іспанською та італійською мовами. На піку свого творчого злету став жертвою сталінського терору і був засуджений «за активну участь в організованій контрреволюційній діяльності» до 10 років концтаборів. Варто зауважити, що у надзвичайно складних умовах заслання вчений опікувався питанням збереження свого архівного та книжкового зібрання. Він листувався з першою директоркою ЦДАМЛМ України Людмилою Проценко і у кінці 1960-х рр. почав передавати свої матеріали на державне зберігання до архіву.
У гроні найвідоміших українських майстрів перекладу є ім’я письменника, перекладача, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії Романа Мар’яновича Лубківського, який переклав сотні творів, серед них збірки поезій Десанки Максимович, Франце Прешерна, драма Юліуша Словацького «Срібний сон Саломеї», драма Йозефа Вацлава Фріча «Іван Мазепа». За перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури у 1977 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча культури Польщі. Крім того, Р. Лубківський відомий своєю активною державотворчою та громадською роботою. За його ініціативи над Верховною Радою підняли національний прапор України та започаткували традицію складання присяги Президентами України на Пересопницькому Євангелії.
Архівні документи ЦДАМЛМ України відомих українських науковців, які відклалися в їх особових фондах (творчі та біографічні джерела, матеріали перекладів, літературно-критичні нариси, світлини, листування тощо) надають змогу всебічно досліджувати їхнє життя та діяльність. Матеріали Г.Майфета містяться у фонді №26. Переклади «Декамерона» Джованні Боккаччо та «Дон Кіхота» Мігеля де Сервантеса представлені у особовому фонді Миколи Лукаша (№ 888). Низка літературно-критичних нарисів, збірки поезій, рукописи та переклади творів польської літератури Р.Лубківського зберігаються у фонді №739.
Запрошуємо ознайомитися з описами фондів українських перекладачів на онлайн ресурсі «Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України» ЦДАМЛМ України: https://ksi-csamm.archives.gov.ua/
Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.
#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України
