245-річчя від дня народження українського прозаїка, драматурга, громадського діяча Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка

У рамках віртуального проєкту «Україна. Знати – це перемагати!» та з нагоди 245-річчя від дня народження українського прозаїка, драматурга, громадського діяча Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778–1843) пропонуємо ознайомитися із 10-ма цікавими фактами про нього та його творчість:

1) Письменник використовував літературний псевдонім «Основ’яненко», що походить від назви села Основа Харківської губернії, в якому він народився 29 листопада 1778 р.

2) Його батько і мати походили з давніх козацько-старшинських родів Квіток і Шидловських. Батьки дали змогу сину отримати гарну освіту вдома у Курязькій монастирській школі та змалку привили йому любов до народної поезії, театру, творів Г.Сковороди на П. Гулака-Артемовського.

3) Будучи високоосвіченою і обдарованою людиною, досяг значних успіхів у багатьох різних сферах діяльності: грав ролі у самодіяльному театрі, обіймав офіцерські посади у Сіверському і Харківському кавалерійських полках (до 1804 р.), служив у народному ополченні, був повітовим проводирем дворянства (1817-1828 рр.), Головою Харківської палати кримінального суду, займався громадською, видавничою і літературною діяльністю.

4) Письменник є засновником художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Перша повість в українській літературі «Маруся» була написана ним у 1832 р. та надрукована у 1834 р.

5) Найбільш активним періодом у його літературній діяльності були 1820-1830-ті рр., коли він написав популярні драматичні твори: комедії «Дворянські вибори», «Шельменко-денщик» (1835), «Сватання на Гончарівці» (1835); повісті «Конотопська відьма» (1833), «Маруся» (1834); історично-побутові романи «Пан Халявський» (1839), «Ганнуся» (1839) та ін.

6) Писав переважно у стилі сентименталізму, якому були властиві зображення «природної людини», зосередження художньої уваги на розкритті емоційних і почуттєвих переживань героїв, особливостей національного характеру українців, впливу побуту, звичаїв, вірувань на їхні ідеали.

7) Перші свої твори опублікував у журналі «Український вісник», який видавав спільно з Є. Філомафітським та Р. Гонорським у 1816-1817 рр. Він став першим в Україні літературно-мистецьким, науковим і громадсько-політичним місячником та виходив за ініціативи І. Срезневського при Харківському Університеті.

Від початку ХІХ ст. став брати активну участь у громадському та культурному житті Харкова. Зокрема, став одним із засновників Благодійного товариства (1812 р.), Інституту шляхетних дівчат (1812 р.), Харківського професійного театру (з 1812 р. був його директором) та губернської бібліотеки (1838 р.).

9) Деякі твори письменника були екранізовані: «Сватання на Гончарівці» (1958), «Шельменко-денщик» (1957, 1971), «Відьма» (1990) та «Конотопська відьма» (1987).

10) Життя Григорія Квітки-Основ’яненка обірвалося 20 серпня 1843 р. у Харкові. У ЦДАМЛМ України зберігається низка документів, що висвітлюють його життя і творчість, зокрема у особових фондах А. І. Костенка (ф. 1116) (листи, спогади, статті про письменника), М. І. Плевако (ф. 271) (біографічні та бібліографічні відомості), П. Г. Тичини (ф. 434) (переклади творів українською, виписки про письменника). У невеликій кількості представлені копії його листів, ілюстрації до творів, фото сцен з театральних постановок за мотивами його комедій.

Повідомлення написане за інформацією зі статті Шепель Л.Ф. «Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович» (Енциклопедія історії України: Т. 4. – К., 2007) та з біографічних статей про письменника з фондів ЦДАМЛМ України.

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Портрет Г. Ф. Квітки-Основ’яненка з книги «Твори» (1956 р.). З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.

Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:

• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua

• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/

• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/

• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A

• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain

• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/