У рамках віртуального проєкту «Україна. Знати – це перемагати!» та до 145-річчя від дня народження українського поета-символіста і драматурга Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби) пропонуємо ознайомитися з портретом митця з фондів ЦДАМЛМ України та 10-ма цікавими фактами про нього:
1. Олександр Олесь народився 5 грудня 1878 р. у м. Білопілля Харківської губернії (нині Сумської обл.) у родині рибалки. У віці 11 років втратив батька, виховувався матір’ю і дядьком, які привили йому любов до творів П. Куліша і Т. Шевченка.
2. У 1903–1909 рр. навчався у Харківському ветеринарному інституті і одночасно працював у земстві. З 1911 р. був співробітником видавництва «Лан» та «Літературно-наукового вісника». У 1909–1919 рр. працював за фахом: ветеринаром у Київській міській скотобійні й навіть у таких тяжких умовах продовжував літературну роботу.
3. У січні 1907 р. одружився з 22-річною курсанткою історико-філологічного відділу жіночих курсів Вірою Свадковською, яка 21 липня 1907 р. у м. Житомирі народила йому сина Олега (який став відомим археологом і поетом з псевдонімом Олег Ольжич).
4. У 1913 р. побував в Італії, якій присвятив низку віршів у жанрі мариністичної лірики: «Мов келих срібного вина», «Італійська ніч підкралась», «В долині тихий сон летить» та ін. Збагатила поета незабутніми враженнями й подорож Гуцульщиною у 1912 р.
5. У 1919 р. виїхав до Угорщини, де став аташе з питань культури в посольстві УНР. Після поразки УНР змушений був емігрувати. У 1920–1924 рр. жив у Відні, де був головою «Союзу українських журналістів» і редактором журналу «На переломі». Від 1924 р. і до кінця життя жив у Празі.
6. Олександр Олесь є представником літературно-мистецького напряму символізму. Почав друкувати вірші з 1893 р. у харківських журналах «Комета» та «Первоцвіт». У 1905 р. твори поета публікувалися в альманасі «Багаття». До виїзду за кордон видано 6 його книг: збірки поезій «З журбою радість обнялась» (1907), «Будь мечем моїм» (1909), «Книжка третя» (1911), «Драматичні етюди. Кн. 4» (1914), поему «На зелених горах» (1915), цикл «З щоденника. Р. 1917» (1917).
7. Другий період творчості поета – в еміграції (1919–1944 рр.) ознаменувався виходом низки збірок поезій про Україну, за якою він сумував все життя: «Чужиною» (1919), «Перезва» (1921) та ін. Він також досліджував історію України Княжої доби («Минуле України в піснях» (1930), «Княжа Україна»).
8. У січні 1925 р. до Праги завітали із творчим відрядженням українські письменники – Павло Тичина (1891-1967), Олесь Досвітній (1891-1934) і Валеріан Поліщук (1897-1937). Зустрілися вони й з Олександром Олесем. Навіть перебуваючи у вигнанні, поет уважно спостерігав за перебігом літературних процесів в Україні. У відповідь на Голодомор, арешти і розстріли інтелігенції 1930-х рр. він видав драму «Земля обітована» (1935).
9. 1939–1944 рр. були для поета дуже тяжкими: сповненими сумом та переживаннями за сина, який брав активну участь у антигітлерівському русі опору. Життя Олександра Олеся обірвалося 22 липня 1944 р. у Празі, майже одразу після отримання звістки про загибель Олега Ольжича у німецькому концтаборі Заксенхаузен (10 червня 1944 р.). 29 січня 2017 р. прах поета і його дружини було перепоховано на Лук’янівському кладовищі.
10. У ЦДАМЛМ України зберігаються документи про життя і творчість Олександра Олеся (в описі №14 фонду 1256 «Колекція документів українських збирачів творів літератури і мистецтва»). Вони були зібрані літературознавцем В. С. Федоренком та передані його вдовою Л. А. Хітровською у 2003 р. Основний масив складають документи творчої діяльності поета (вірші, нотні рукописи пісень на його слова), біографічні та критичні статті, спогади про нього. У невеликій кількості представлені епістолярна спадщина поета і фотографії.
Повідомлення написане за інформацією статті «Олесь Олександр» у «Енциклопедії сучасної України» (Том 24, Київ, 2022. 944 с.) та статті Олександра Рудяченка «Олександр Олесь. Скеля в морі патріотизму» (доступна за посиланням https://www.ukrinform.ua/…/2586330-oleksandr-oles-2…).
Портрет Олександра Олеся. Автор невідомий. Полотно, олія. Б/д. З музейної колекції ЦДАМЛМ України.
Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації та комунікацій ЦДАМЛМ України, канд. іст. наук Ігор Резнік.
