120-річчя уславленого трудівника музичної ниви – Миколи Колесси!

Рід Колесс направду можна вважати плодовитою ґроною з саду української культури, яка дала світу видатних етнографів, мовознавців і композиторів. Серед них згадуємо і Миколу Колессу (1903–2006) – сина Філарета Колесси, названого на честь композитора Миколи Лисенка.

Звивистим був шлях Миколи Колесси до свого покликання: після навчання у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка, за наполяганням батька у 1922 р., він вступив на медичний факультет Ягеллонського університету. Проте, почувши на одному з концертів знамениту 9 симфонію Бетховена, утвердився в своєму прагненні присвятити життя музиці. І далі були студії з диригування, гармонії, композиції і філософії у Карловому університеті, Українському вищому педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова, Празькій консерваторії. Відданість справі не зупиняла Колесу у прагненні досконалості і у 1928 р. він вступає до Школи Вищої Майстерності до класу Вітезслава Новака. На таке рішення молодого мистця вплинуло захоплення майстерністю іншого учня Новака – В. Барвінського.

У 1931 р. Микола Колесса повертається до рідного Львова і до 1939 р. викладає в Львівській консерваторії (тоді Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка), з 1953 р. по 1965 р. – був ректором, з 1957 р. – професором.

У різні роки маестро співпрацював і очолював низку творчих колективів симфонічний оркестр Львівської Філармонії, оркестр Театр опери та балету ім. І. Франка, хорова капела «Трембіта» львівський і стрийський хори «Боян», хор «Бандурист», «Український студіо-хор», хор «Думка» м. Станіслав (нині Івано-Франківськ).

Випускним твором композитора у Празькій консерваторії була «Українська Сюїта». Загалом творча спадщина Миколи Колесси – свідчення закоріненості класика у національну духову спадщину українського народу. За сторіччя життєтворчості ним написано твори для симфонічного оркестру – Симфонія № 1 і № 2, «Варіації»; сюїта для струнного оркестру «В горах»; фортепіанні твори «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки», «Гуцульський прелюд», «Про Довбуша»; хорові твори на слова Т. Шевченка, С. Руданського, П. Тичини, М. Рильського, Л. Костенко, Р. Братуня та ін. Також відомі обробки лемківських, гуцульських народних пісень авторства Колесси.

Микола Філаретович був не лише талановитим автором музичних творів, а й теоретиком музики, диригентом і педагогом. Ним була започаткована Львівська диригентська школа, до якої належать С. Турчак, О. Кураш, Ю. Луців, Зиновій-Богдан Антків, Є. Досенко, Т. Микитка, І. Гамкало, Р. Филипчук. Крім того, відомий як автор, підручника «Основи техніки диригування».

Документи Миколи Колесси різнобічного представлені у ЦДАМЛМ України. У фонді видавництва «Музична Україна» (ф. 833) відклалися нотні рукописи інструментальних творів, зокрема Симфонія № 1, Симфонія № 2, «Українська сюїта», «В горах», а також ноти до пісні «Широкий Степ» на слова П.Воронька і музична редакція пісні «Коби я був пташкою» на слова І. Грабовича. У фонді Національної премії України імені Тараса Шевченка (ф. 979) наявні справи, що пов’язані з висуненням мистця на здобуття нагороди за хорову сюїту «Лемківське весілля» і збірник «Обробки українських пісень».

У особових фондах Л.Кауфмана (ф. 4), Е.Козака (ф. 166), П.Козицького (ф.359) відклалися вхідна і вихідна кореспонденція Миколи Колесси. Унаочнюють життя композитора фотографії в колі з колегами В.Барвінським, С.Людкевичем, С.Крушельницькою, Р.Сімовичем та ін. з особового фонду А.Кос-Анатольського (ф.124).

Інформаційне повідомлення підготовлене за матеріалами статті Б. М. Фільц Колесса Микола Філаретович. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-5629 та інтерв’ю Миколи Колесси на радіо «Свобода» з нагоди 100-річчя. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/910629.html

Інформацію підготував головний спеціаліст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій ЦДАМЛМ України Марко Мілютін.

М. Колесса. Фрагмент з групового фото. 1951 р. ЦДАМЛМ України, ф. 89, оп. 1, од. зб. 35, арк. 1.
На фото зліва направо: сидять – О. Лисенко, Л. Ревуцький, С. Крушельницька, Ф. Колесса, С. Людкевич, В. Барвінський; стоять – А. Штогаренко, Ю. Крих, Р. Симович, Й. Москвичів, М. Михайлов, Т. Шухевич, В. Тіпаков, Д. Залеська-Колесса, М. Колесса. м. Львів, 1946 р. ЦДАМЛМ України, ф. 198, оп.2, од. зб. 54, арк. 1.
На фото зліва-направо: [?]. Слободян, М. Колесса, В. Любарт, А. Кос-Анатольський. 1951 р. ЦДАМЛМ України, ф. 89, оп.1, од. зб. 35, арк. 1.
Фото зліва направо: А. Кос-Анатольський, М. Колесса та невст. особа в кімнаті-музеї С. Крушельницької в селі Біла Тернопільської обл. 22 вересня 1963 р. ЦДАМЛМ України, ф. 124, оп.1, од. зб. 979, арк. 1.
Фото М. Колесса (у першому ряду третій ліворуч) та ін. на святкуванні 90-річчя С. Крушельницької в с. Біла Тернопільської обл. 22 вересня 1963 р. ЦДАМЛМ України, ф. 124, оп.1, од. зб. 879, арк. 3.
Дружній шарж Е.Миська на М.Колессу. Б/д. ЦДАМЛМ України, ф. 164, оп. 1, од. зб. 14, арк. 5.
Січинський Д. «Коли я був пташкою». Пісня для хору. Слова І. Грабовича. Музична редакція М. Колесси. Авт. рук. з ред. правкою. ЦДАМЛМ України, ф. 833, оп. 2, од. зб. 311, арк. 1.