Борис Тена (Микола Васильович Хомичевський) (1897–1983)

У рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 68-те інформаційне повідомлення про репресованого українського поета і перекладача Бориса Тена (Миколу Васильовича Хомичевського) (1897–1983).

Борис Тен народився 9 грудня 1897 р. у с. Дермань на Рівненщині у родині священика та вчительки. Здобував освіту у місцевій школі, Клеванському духовному училищі, Волинській духовній семінарії та Волинському інституті народної освіти. У 1921 р. висвячений на священика митрополитом Василем (Липківським) та посприяв появі низки парафій Української автокефальної православної церкви на Житомирщині. Від 1923 р. почав друкувати свої поезії, але переважно займався перекладом з античних та західноєвропейських мов. Його літературний псевдонім походить від давньогрецької назви річки Дніпро – Бористен. З 1924 по 1926 р. був настоятелем Софійського собору у Києві, у 1928 р. – настоятелем церкви святих Петра і Павла на Подолі. У 1927 р. працював у редакції друкованого органу УАПЦ – журналу «Церква і життя».

7 серпня 1929 р. Борис Тен був заарештований, а 4 лютого 1930 р. засуджений до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Відбував покарання на Далекому Сході у м. Владивосток. Знання з музики, теорії співу і іноземних мов врятували Бориса Тена у концтаборі – він за розпорядженням адміністрації створив хор із в’язнів та опікувався ним. 8 червня 1931 р. одружився з Аполінарією Ковальчук, а в 1933 р. у них народився син Василько. Достроково звільнений управлінням таборів у Владивостоці 1 вересня 1936 р.

У 1936–1937 рр. завідував літературною частиною Третього пересувного київського театру, у 1937–1941 рр. як «небажана в Україні особа» жив на території росії (працював у будинку народної творчості та заочно навчався у Московському музично-педагогічному інституті).

У 1941 р. з початком німецько-радянської війни був мобілізований, під час боїв потрапив в оточення і зрештою опинився у німецькому таборі для полонених, з якого звільнений у 1945 р.

У 1945 р. повернувся до Житомира, де проживав до кінця життя. Працював завлітом у Житомирському обласному музичному драматичному театрі, викладав латинську мову у Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка (1951–1955), керував заснованим хором «Льонок», очолював обласне літературне об’єднання, у 1957 р. став членом Спілки письменників України.

Борис Тен вільно володів сімома іноземними мовами та перекладав твори Ю. Словацького, А. Міцкевича, Есхіла, Й.-В. Гете, В. Шекспіра, Ф. Шиллера та ін. Упродовж 31 року працював над перекладами «Одісеї» (1963) та «Іліади» (1977) Гомера. У 1970 р. вийшла друком збірка його оригінальних сонетів «Зоряні сади». Були також опубліковані його праці з теорії перекладу «Нотатки про ритміку гекзаметра» (1967), «Біля кастальських джерел» (1968), «Називаймо, як зве народ» (1974) та ін. 12 березня 1983 р. Борис Тен помер у Житомирі. Після смерті автора були надруковані збірки “Жадань і задумів неспокій» (1988) та «Скороминущих років буревій» (1998).

У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд Бориса Тена № 289, що містить 370 од. зб. за 1908–1980 рр. Запрошуємо ознайомитись з описом фонду в «Комплексній системі інформатизації ЦДАМЛМ України» за посиланням https://ksi-csamm.archives.gov.ua/fonds/445/

Копіювання та відтворення на інших ресурсах допускається за умови посилання на ЦДАМЛМ України.

#ЗвіроюуПеремогуУкраїни

#ЦДАМЛМ_України

#архів_музей_літератури_і_мистецтва_України

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Запрошуємо скористатися ресурсами Архіву-музею у мережі:

• Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України https://ksi-csamm.archives.gov.ua

• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/

• Описи фондів ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/opysy-fondiv/

• YouTube-канал ЦДАМЛМ України https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A

• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain

• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/

Борис Тен. м. Житомир. 1920 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 325, арк. 1.
Борис Тен. Фрагмент дослідження «Хор, кантата, ораторія». 1959 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 37, арк. 3.
Борис Тен. «Одісея». Переклад поеми Гомера з давньогрецької на українську. 1963 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 28, арк. 1.
Лист Бориса Тена до Л. С. Кауфмана. 27 серпня 1965 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 128, арк. 1-2.
На фото зліва-направо: Д. В. Степовик, Борис Тен, О. Ю. Опанасюк. 1968 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 330, арк. 3.
Фрагмент статті Ю. Мушака про творчість Бориса Тена «Новий переклад Гомерової «Одісеї»». 21 вересня 1965 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 306, арк. 1.
Борис Тен. Стаття «Біля кастальських джерел» (про роботу над перекладами «Одісеї» та «Іліади»). ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 64, арк. 1.
Борис Тен, дружина Нара Леонтіївна і Галина-Інга Карклінь. 12 грудня 1971 р. ЦДАМЛМ України, ф. 289, оп. 1, од. зб. 330, арк. 7.