20 лютого 2024 р. співробітники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України провели лекційне заняття для студентів. До Архіву-музею завітали магістри і викладачі диригентсько хорового відділення Національної музичної академії України Світлана Гуменюк і Олександр Лось. Леційне заняття відбулося у межах навчального курсу з методики наукових досліджень.
Співробітники Архіву-музею докладно розповіли про історію архівної установи, ази науково-пошукової роботи: методику роботи з описами фондів, правила обслуговування читального залу, можливість дистанційного опрацювання архівних матеріалів на платформі «Комплексної системи інформатизації» та широке коло питань важливих для дослідників-початківців.
В межах ознайомчої лекції студенти оглянули рукописи творів і світлини з особових фондів світочів української музики: Бориса Лятошинського, Кирила Стеценка, Анатолія Кос Анатольського, Миколи Тутковського та інших корифеїв українського музичного мистецтва. Надалі була представлені виставкові онлайн-проєкти про Григорія Верьовку та Миколу Вериківського.
У ювілейну дату, саме 20 лютого гостям Архіву-музею було презентовано новий художньо-документальний виставковий онлайн-проєкт до дня народження українського композитора та громадського діяча Левка Ревуцького – «135 років – 135 архівних документів».
Впродовж усього спілкування зі студентством і викладачами НМАУ відчувалася непідробна цікавість і щире захоплення від побаченого і почутого.
«Співробітники архіву приготували екскурсію спеціально для нас, врахувавши професійну зацікавленість в інформації, пов’язаній з історію хорової музики і хорової справи. Нам показали документи з особистих архівів К.Стеценка, М.Вериківського, В.Верховинця – композиторів, які створили чимало хорових творів.
Здивували фото Левка Ревуцького з виставки, яку співробітники архіву уклали з нагоди 135-річчя композитора. Домашні, щирі, людяні, ці світлини дуже відрізняються від офіційних портретів, якими проілюстровані підручники і енциклопедії. Нас зацікавив документ, на якому композитор намалював схему розташування хористів для виконання своєї кантати «Хустина».
Рукописи Кирила Стеценка вразили охайністю і графічною довершеністю. Відчувається, що Кирило Григорович мав хист до малювання. Але одна справа – прочитати про це в кількох рядках біографії, а інша – побачити нотні рукописи, які за графікою і чіткістю виконання не поступаються друкованим виданням нотних творів.
Знайомство з окремими справами, а також із правилами роботи з ними дають зрозуміти, як багато невідомого минулого зберігають документи архіву і як важливо ці документи вивчати і поширювати.
Ми вдячні співробітникам архіву-музею за їхню розповідь і щирий ентузіазм. Видно було, що вони нам дуже раді, з захопленням діляться своїми знахідками», – так про відвідання ЦДАМЛМ України відгукнулася кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії музики Світлана Гоменюк.
Дякуємо відвідувачам за інтерес до архівних документів і сподіваємося, що невдовзі інформаційний потенціал першоджерел буде широко представлений у межах їхніх наукових досліджень.
