У рамках віртуального проєкту «Україна. Знати – це перемагати!» та до 130-річчя від дня народження українського художника-авангардиста, дизайнера Василя Дмитровича Єрмилова (1894–1968) пропонуємо ознайомитися з 10-ма цікавими фактами про митця та його документами з фондів ЦДАМЛМ України:
1. Василь Єрмилов народився 21 березня 1894 р. у Харкові. Став учнем піонера українського символізму, одного із найвідоміших представників українського і чеського модерну, художника Ладіслава Тракала. Потім продовжив здобувати художню освіту в низці приватних студій.
2. Шукаючи художній стиль для власної творчості, він пройшов через низку стилів авангарду – кубізм, футуризм, супрематизм, але зрештою став співзасновником нового мистецького напрямку – конструктивізму. Митець сприймав художників як виробників і називав себе конструктором. Своїм завданням вважав проникнення в побутову сферу життя нової людини та конструювання її функціональної дійсності. Найбільш яскраво цей підхід проявився в архітектурі малих форм та дизайні інтер’єрів.
3. Далі був нетривалий період, коли В. Єрмилов часто змінював місця роботи, де здобував цінну мистецьку практику. У 1919 р. його призначили художником святкового оздоблення Харкова до травневих свят. В умовах браку коштів і матеріалів, маючи лише кілька видів фарб і фанеру, він із величезним ентузіазмом працював над побудовою та прикрашанням сцен, трибун, кіосків, агітаційних фургонів та потягів. У 1919–1921 рр. малював агітаційні плакати у рамках проєкту «Вікна УкРОСТА»; у 1920 р. очолював майстерні живопису Харківського заводу художньої індустрії; у 1920–1921 рр. – мистецький відділ Всеукраїнського бюро Телеграфного агентства.
4. Важливим етапом у житті художника були роки викладання у Харківському художньому інституті (1921–1935 та 1963–1967 рр.). Серед його відомих учнів – графік і медальєр Ісак Хотінок. У цей період митець також активно співпрацював з газетою «Доба конструкції», журналами «Мистецькі матеріали авангарду», «Нове мистецтво». У 1949 р. у ході кампанії «боротьби з космополітизмом і низькопоклонством перед Заходом» (1948–1951 рр.) у СРСР В. Єрмилова виключили зі Спілки художників за космополітизм, але згодом рішення було скасоване.
5. Митець здебільшого працював у жанрі промисловій графіки: розробляв і створював ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, заводських і фабричних марок тощо; займався обробкою шрифтів і створив новий шрифт; у 1920-1930-х рр. малював обкладинки для книг Валер’яна Поліщука, Сави Голованівського, Олексія Новикова-Прибоя, ескізи обкладинок журналів «Авангард», «Літстрой», «Колосся», «Нове мистецтво», «Культура і пропаганда».
6. Відомий митець і як автор багатьох різнотипних проєктів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам, плакатів, театральних декорацій; станкових робіт – жанрових картин, портретів і пейзажів; циклів офортів, серій: «Супрематичні композиції» (1920–1930-ті); «Графічні композиції» (1920–1930-ті); монументальних розписів у Харкові, оформлення громадських споруд.
7. Працював і в жанрі живопису, створивши протягом 1919–1960 рр. понад 20 картин, найвідомішими серед яких є «Гітара» (1919), «Дама з віялом» (1919), «Кавун» (1920-ті), «Арлекін» (1923), «Після дощу» (1945), «Весна на Журавлівці» (1946), «Берег моря» (1947), «Осінь» (1961), «На річці» (1962), «Бузкові далі» (1962) та ін.
8. Цікавим є той факт, що В. Єрмилов також виконав декілька конструктивістських композицій у техніці асамбляж: «Вікно» (1922, контррельєф), «Портрет» (1923, рельєф); «Гітара» (1924, рельєф, дерево). Асамбляж – це техніка візуального мистецтва, споріднена з колажем, яка використовує об’ємні деталі або цілі предмети, скомпоновані на площині як картина та допускає мальовничі доповнення фарбами, металом, деревом.
9. Художник брав участь у виставках з 1909 року. Його персональні виставки пройшли у Харкові у 1963, 1969, 1994 рр. У 1922 р. він був нагороджений золотою медаллю на Міжнародній виставці графіки у Лейпцигу за марку «У поміч голодуючим». Нині окремі його роботи зберігаються у Харківському художньому музеї, Національному художньому музеї України, в музеях США, Німеччини, Франції та приватних колекціях.
10. Життя В. Єрмилова обірвалося 6 січня 1968 р. 22 березня 2012 р. у Харкові відкрився перший центр сучасного мистецтва, який отримав назву «ЄрміловЦентр».
Інформаційне повідомлення підготовлене за інформацією статей «Єрмилов Василь Дмитрович» в Енциклопедії сучасної України (https://esu.com.ua/article-20014) та «Василь Єрмилов. Ескіз рук (1920-ті)» https://artarsenal.in.ua/…/vasyl-yermylov-eskiz-ruk…/.
Автор інформаційного повідомлення – завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.
