Світова спільнота відзначає 460-річчя Вільяма Шекспіра

До дня народження уславленого англійського драматурга у його рідному місті Стратфорд-на-Ейвоні замайорів український прапор, про що сповістило Embassy of Ukraine to the UK

Геній жив майже п’ять століть тому, тож не дивно, що його біографія сповнена білих плям, які досі провокують численні дискусії істориків і літературознавців.

Згідно з канонічною версією біографії митця, у 18-річному віці Вільям одружився з Анною Гетвей, у пари народилися троє дітей. У 1587 році, залишивши родину у Стретфорді, у пошуках кращої долі митець вирушив до Лондона. Чим він займався у столиці на початках, достеменно не відомо, від 1599 року вважається, що діяльність Шекспіра нерозривно пов’язано з театром «Глобус» аж до 1613 року, коли під час прем’єри “Генріха VIII” внаслідок трагічного збігу обставин театр спалахнув і згорів до тла. Після цього Шекспір вийшов у відставку та повернувся до рідного міста.

Його спадщина розмаїта – сонети, п’єси, поеми. Широкому колу відомі герої його творів – Король Лір, Гамлет, Ромео і Джульєтта, леді Макбет та ін.

У фондах Архіву-музею зберігається низка джерел, пов’язаних з іменем і творчістю класика: портрети Вільяма Шекспіра авторства художників О. Довгаля, Ю. Шейніса; ескізи оформлення вистав «Багато галасу даремно», «Отелло», «Король Лір» та ін. у фондах І.Макарової (ф. 967), Ф.Нірода (ф. 1354), А.Петрицького (ф. 237), М.Кипріяна (ф. 708). Чимало корифеїв української театральної сцени втілюють хрестоматійні образи шекспіріани, на світлинах І.Алчевський у ролі Ромео, Й. Твердохліб у ролі Фальстафа, М. Крушельницький у ролі короля Ліра та ін.

Окремо потрібно сказати про документи перекладачів, які відкрили світ Шекспіра українським читачам. У фондах Д. Паламарчука (ф.1005), М. Кресан-Тобілевич (ф.192), Бориса Тена (ф. 292) відклалися авторські переклади п’єс «Антоній і Клеопатра», комедії «Віндзорські жартівниці», а також сонетів.

Автор статті – головний спеціаліст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій Марко Мілютін.

Ю.П. Шейніс. Портрет В. Шекспіра. Гравюра на міді. 1981-1982 рр. ЦДАМЛМ України, ф. 700, оп. 1, од. зб. 522, арк. 2.
О.М. Довгаль. Портрет В. Шекспіра. Пап., туш. 1946 р. ЦДАМЛМ України, ф. 214, оп. 1, од. зб. 46, арк. 3.
І.Л. Макарова. Ескіз оформлення вистави «Багато галасу даремно» за однойменною п’єсою В. Шекспіра. Пап., туш, олів. 1961р. ЦДАМЛМ України, ф. 967, оп. 1, од. зб. 388, арк. 5.
І.О. Алчевський в ролі Ромео з опери «Ромео і Джульєта» за однойменною п’єсою В. Шекспіра. 1911 р. ЦДАМЛМ України, ф. 131, оп. 1, од. зб. 13, арк. 2.
І.Й.Твердохліб у ролі Фальстафа з вистави «Віндзорські кумоньки» у постановці В. Василька за однойменною п’єсою В. Шекспіра. 1937-1938 рр. ЦДАМЛМ України, ф. 432, оп. 1, од. зб. 60, арк. 7.
Д.Х. Паламарчук. 37 сонет В. Шекспіра. Переклад з англійської на українську мову. Рук., 1966 р. ЦДАМЛМ України, ф.1005, оп. 1, од. зб. 6, арк. 32 зв.
М. В. Дремлюга «Сонети Шекспіра». Романси для голосу з фортепіано. Слова В. Шекспіра. Авторизований рукопис. 1973-1974 рр. ЦДАМЛМ України, ф. 833, оп. 2, од. зб. 105, арк. 1.