Зі сторінок її творів постає українське минуле…
30 листопада 2024 р. виповнються 90 років фондоутворювачці Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України, заслуженій діячці мистецтв України, членкині Національної спілки письменників України, лауреатці Національної премії України імені Тараса Шевченка, історикині, письменниці Раїсі Іванченко!
Раїса Петрівна народилася 1934 р. у м. Гуляйполі Запорізької області. Батько викладав українську мову та літературу, а мати була медсестрою. У 1952 р. Раїса закінчила середню школу у Новгород-Сіверському, що на Чернігівщині. Того ж року вона вступила на історичний факультет Київського державного університету (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Здобувши вищу освіту, працювала журналістом в газеті «Молодь України», а згодом кореспондентом та редактором закордонного радіомовлення Українського радіо.
У 1967 р. закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року захистила кандидатську дисертацію з теми «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття». Працювала на кафедрі історії України свого alma mater до 1987 р.
За роботи, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема, повість «Передчуття весни» (1970 р.), монографію «Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 століття)» (1971 р.), роман «Клятва» (1971 р.) Раїса Петрівна зазнала критики з боку партійного керівництва.
З 1994 р. Раїса Петрівна була доцентом, а з 1996 р. професором кафедри теорії та історії культури України Київського інституту культури (зараз Київський національний університет культури і мистецтв).
З 1996 р. перебувала на посаді професора і завідувача кафедри суспільних наук Київського міжнародного університету.
Серед відомих творів: «Передчуття весни» (1970 р.), «Клятва» (1971 р.), «Любити не просто» (1976 р.), «Не розминайсь із собою» (1980 р.), «Гнів Перуна» (1982 р.), «Золоті стремена» (1984 р.), «Зрада, або як стати володарем» (1988 р.) та ін.
Крім того, Раїса Іванченко є автором циклу радіопередач «З історії української державності» (1993-1994 рр., 2001 р.), «Історія без міфів» (2001-2003 рр.) та ін. За її участі підготовлено низку історико-документальних телефільмів: «Драгоманов», «Титан», «Історія Чорноморського флоту» (1995 р.) та ін.
У 1996 р. стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за тетралогію про Київську Русь: «Зрада, або Як стати володарем», «Гнів Перуна», «Золоті стремена», «Отрута для княгині».
Нагороджена орденом «За заслуги» третього ступеня (2004 р.), орденом святої Великомучениці Варвари (2004 р.), орденом «За заслуги» другого ступеня (2007 р.). Професор (1997 р.). Відмінник освіти України (1997) р.. Заслужений діяч мистецтв України (1999 р.). Член Національної спілки письменників України (з 1977 р.).
Документи особового фонду (Ф.1142) були передані на державне зберігання до Архіву-музею особисто Раїсою Петрівною у 1990 р. До розділу творчих матеріалів включені машинописи романів, оповідання, тексти музичних радіопередач про творчість українських композиторів та співаків, статті на історичні теми. Широко представлена епістолярія. До біографічних матеріалів відносяться посвідчення та довідки про роботу, характеристики, листи установ та організацій, біографічні відомості та ін. Серед образотворчих документів групові та індивідуальні світлини фондоутворювачки.
Документи, що стосуються життя та творчості Раїси Петрівни зберігаються у наступних фондах: Видавництва «Український письменник» (Ф. №212), Бориса Тена (Ф. №289), Л.В. Забашти (Ф. №517), редакції газети «Літературна Україна» (Ф. №911), Національного комітету з Державних премій УРСР імені Т.Г. Шевченка (Ф. №979). та у інших фондах.
Колектив ЦДАМЛМ України висловлює свою глибоку повагу і щиро вітає шановну Раїсу Петрівну з ювілеєм! Бажаємо невичерпних сил, здоров’я та наснаги у вільній Українській Державі!
Запрошуємо ознайомитись з документами у читальному залі ЦДАМЛМ України.
Інформаційне повідомлення підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів та комунікацій Марія Бугаєва.
