У межах рубрики «Україна. Знати – це перемагати!» ЦДАМЛМ України представляє інформаційне повідомлення з нагоди дня народження українського літературного критика, есеїста, поета, дисидента, політв’язня радянського режиму Євгена Олександровича Сверстюка.
Народився майбутній поет 13 грудня 1927 року в селі Сільце, що на Волині, у родині селян. У 1952-му році завершив навчання на філологічному факультеті Львівського університету. Згодом Євген Олександрович вступив до аспірантури Інституту психології, однак до захисту кандидатської дисертації його не допустили. Викладав українську літературу в Полтавському педагогічному інституті, завідував відділом прози журналу «Вітчизна». Неодноразово літературний критик зазнавав утисків з боку влади та обвинувачувався у антирадянській діяльності, втрачаючи роботу. У 1960-их роках Євген Олександрович організовував та брав участь в літературних вечорах та зборах. У самвидаві поширювали його есе «З приводу процесу над Погружальським», «Собор у риштованні», «Іван Котляревський сміється», «Остання сльоза» та інші.
14 січня 1972 р. Євген Сверстюк був заарештований. Через рік за свої твори та виступи був засуджений на максимальний термін – 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. Під час відбування терміну покарання, поет брав участь у численних акціях протесту, голодуваннях і страйках. На засланні працював столяром геологічної експедиції.
З 1989 р. став активним учасником національно-демократичного руху в Україні. Євген Олександрович був редактором християнської газети «Наша віра», президентом Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. У 1993 р. він захистив докторську дисертацію з філософії на тему «Українська література і християнська традиція» у Вільному Українському університеті в Мюнхені.
Євген Сверстюк був дійсним членом Української Вільної Академії Наук у США, лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка 1995 року, кавалером ордену Свободи. Також, він входив до Ініціативної групи «Першого грудня» та був автором книжок і численних статей з літературознавства, психології та релігієзнавства, віршів і перекладів з німецької та англійської мов.
Помер Євген Олександрович Сверстюк 1 грудня 2014 року.
У ЦДАМЛМ України матеріали про життєвий та творчий шлях Євгена Олександровича Сверстюка містяться в особовому фонді поета(№1153). Документи фонду митець передавав особисто у 1990 – 1992 рр. Матеріали, дотичні до життя та творчості дисидента, зберігаються у фондах українського художника Опанаса Заливахи (№1151), української письменниці, літературознавиці та перекладачки Віри Вовк (№1212), української письменниці та літературного критика Галини Гордасевич (№1293).
Повідомлення підготовлене на основі передмови опису №1 особового фонду Євгена Сверстюка, статті Українського інституту національної пам’яті та повідомлення веб-ресурсу Локальна історія.
Інформаційну статтю підготував провідний архівіст відділу використання інформації документів та комунікацій Владислав Шуточкін.
